Інна Богословська, спеціально для рубрики “Віч на віч”

Розмовлятимемо ми цього разу про те, чим насправді займався уряд перший місяць своєї роботи. І чого нам тепер від нього дійсно чекати.

Рівно місяць знадобився  для того, щоб призначити всіх міністрів і віце-прем’єрів. Це, звичайно, забагато – не та ситуація в економіці, щоб так довго розгойдуватися й збирати команду. Варто було б швидше.  Так на що витрачено п’ять повних тижнів? Насамперед – на з’ясування того, що уряд все-таки не уявляє собі справжнього стану справ.

Грубо кажучи, – новий прем’єр, схоже,  не зміг прийняти справ у колишнього. Особисто в мене таке не вкладається в голові – за родом своєї роботи я вивчала господарську діяльність різних підприємств, і мені вкрай рідко доводилося зіштовхуватися з таким от способом передачі справ. Зазвичай щось подібне трапляється, коли справи йдуть настільки погано, що передавати справи особисто попередній начальник просто боїться через те, що доведеться відповідати на дуже незручні питання.

І от останнього з міністрів – міністра охорони здоров’я –  призначено. Отут би одразу взятися за найневідкладніші справи. Але, зважаючи на все, узятися за справу швидко не виходить. Що й визнав Президент, який два тижні тому попросив уряд розібратися зі станом економіки – до кінця нинішнього року. А потім узятися за розробку державної програми підвищення конкурентоспроможності української економіки. Все абсолютно правильно – спершу вивчимо ситуацію, а вже потім вирішимо, що робити. Але ж що робити до новорічних свят? На що чекати?

Звичайно, є такий, не найгірший, спосіб керування – спочатку все налаштувати, організувати, а потім не заважати людям робити свою справу на власний розсуд й у власних  інтересах. А ми впевнені, що в Україні нині таке можливо? Коли хабарників у держструктурах, як і раніше, хоч греблю гати, а боротьба з корупцією змусила їх лише розміри поборів збільшити – як плату за зростання ризику?

Так, і прем’єр, і Президент обіцяли, що бізнесу дадуть можливість нормально працювати, створювати нові робочі місця. Але реальних кроків за минулі тижні зроблено не було. Може, тому, що уряду не видно, куди прямувати?

Ми готові підказати й показати. Ми – це ті 30 тисяч людей, членів руху «Віче України» і його прихильників, які приблизно рік назад закінчили обговорювати й готувати План Розвитку Країни. Приблизно рік тому, задовго до «помаранчевих подій», ми запропонували Україні якісний план дій, які приведуть країну і її громадян до заможного, із упевненістю в завтрашньому дні життя. Цей План можна потримати в руках, він виданий у вигляді невеликої книжки, що легко читається. Його ще до видання книжки прочитали безліч економістів, юристів, керівників підприємств і просто небайдужих людей. Вони висловлювали побажання, критикували, радили – все це знайшло відображення у виданій книжці, котру один із її авторів дещо самовпевнено, але абсолютно справедливо назвав «абеткою для дорослих».

То навіщо чекати новорічних канікул? Навіщо втрачати дорогоцінний час? «Віче»  найближчими  днями покладе на столи українським міністрам та їхнім начальникам  цю книжку – аби їм легше було робити потрібну всім нам справу. Раз так складно було підбирати нових міністрів, то, мабуть, вони дійсно варті того й розуміють, що ми з вами чекати не хочемо – треба починати робити своє життя, краще – прямо із сьогоднішнього дня.