Протягом попередніх двох років цей стратегічний документ розробляв громадський фонд “Віче України”. На думку ініціаторів проекту, сьогодні ця робота вийшла на завершальну стадію. Два місяці учасники регіональних форумів і конференцій “Віче” будуть його коректувати, а на початку червня затвердять остаточний документ.
Ідея створення Плану розвитку країни виникла два роки тому в Харкові. Тоді на перший форум “Віче України” зібралися 150 так званих сэйфмэйдов – людей, які знайшли себе в цьому житті. Ціль збори – обговорити необхідність створення принципово нового суспільного руху. Учасників форуму турбувало те, що країна жила без бачення свого майбутнього, а вони як представники середнього класу, бізнесмени відмінно розуміли – так далі жити не можна. Ініціативна група вирішила самостійно подумати й запропонувати щось своє.
Два роки “Віче” працювало без особливого шуму. За цей час його форуми регулярно збиралися в різних регіонах України, й учасники цих форумів поетапно обговорювали й коректували План розвитку країни. Президент фонду “Віче України” Інна Богословська, презентуючи нещодавно свій проект, звернула увагу журналістів на те, що в цій роботі брали участь представники самих різних соціальних верств і професій. На конференціях “Віче” в одному ряду сиділи дипломати, політики, відомі суспільні діячі й студенти. – Як на стародавньому віче, – говорить ініціатор проекту, – у наших бесідах, на наших круглих столах, у відкритих зустрічах брали участь усі, хто небайдужий, всі, кому є що сказати й хто хоче брати участь у житті своєї країни, бути часткою цивільного суспільства, а не безмовної юрби.
На думку іншого ініціатора “Віче України”, президента групи компаній “Родовід” та ідеолога створення центру духовного примирення Ігоря Дідковського, події, які відбулися на київському Майдані й багатьох інших майданах по всій країні, тільки підтверджують той факт, що Україна готова до появи цивільного суспільства, здатного на конструктивне співробітництво з виконавчою владою. Але для того щоб це партнерство могло принести реальні плоди, країні необхідний чіткий План розвитку. Не можна побудувати процвітаючу вільну демократичну державу, якщо не зрозуміло, які стратегічні цілі вона перед собою ставить і які цінності виводить на перший план.
Ціль Плану розвитку країни – створення в Україні держави миру й соціальної гармонії. Вона повинна базуватися на трьох стратегічних основах: національній ідеї й грамотних геополітиці й геоекономіці. – Національна ідея – це те, що робить з народу єдину націю, – стверджує Інна Богословська. – Ми формулюємо її так: “Україна – це Я”. Якщо кожний український громадянин пропустить цю ідею через себе, якщо він буде ставитися до своєї країни, як до самого себе, ми зробимо її процвітаючою. І неважливо буде, хто ти за етнічним походженням, на якій мові ти розмовляєш і які політичні ідеї сповідуєш. “Віче” – це місце, куди можуть приходити представники будь-яких політичних партій і сил, будь-яких національних і релігійних громад. Ми відкриті для всіх, ми готові слухати, обговорювати й будувати свою країну.
Геополітика й геоекономіка набагато складніші до сприйняття. Олександр Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України, відомий дипломат і прихильник євроінтеграції, пояснює, що сьогодні для нашої країни найбільш перспективною є політика активного нейтралітету й національного егоїзму.
– Ми ще не готові вступати в існуючі європейські блоки, але ми можемо активно з ними співпрацювати, на вигідних для України умовах. Не існує єдиного рецепту євроінтеграції для всіх, кожна держава проводить її своєрідно. Так, як це максимально ефективно для неї. Ці стратегічні напрямки можуть бути освоєні за рахунок тактики освіти, нової філософії бізнесу й соціальної політики, побудови цивільного суспільства й держави-“гувернера”. Сьогодні необхідне відродження духовності, підтримка державою гармонійного розвитку особистості, перехід від тоталітарної структури держави, де влада управляє народом, до демократичної, коли сильне цивільне суспільство, представляючи інтереси людини, “наймає” державу “для обслуговування”. Це основні ідеї, озвучені в Плані. Він розрахований приблизно на 20 років.
Ганна Корольова
«Комсомольська правда», 2 березня 2005 року
