Як ділити без розколу

02.12.2004

ПРО ТЕ, як Україна може позбутися залишків радянської спадщини у своєму економічному та адміністративно-територіальному устрої, ми попросили розповісти президента Фонду «Віче України» Інну БОГОСЛОВСЬКУ. «Віче» сформулювало головні принципи адміністративно-територіальної реформи держави та вже запропонувало проект на суд експертів.

– Інна Германівна, як наша країна сьогодні може попередити сепаратистські настрої та раціонально реорганізувати міжрегіональне економічне співробітництво?

– Нинішній адміністративно-територіальний устрій України створювався під авторитарну державу з планово-розподільною економікою, яким був Радянський Союз, і не відповідає сьогоднішнім суспільно-економічним реаліям. Його неодмінно потрібно реформувати, вирішуючи при цьому кілька основних завдань. Перше – створення конкурентноздатних адміністративно-територіальних одиниць. Вони повинні мати своє обличчя та характер. Наприклад, центр машинобудування, центр металургії, центр високих технологій, науковий та освітній центр, фінансовий центр, центр міжнародної торгівлі тощо. Визначення пріоритетів розвитку територій забезпечить планомірний розвиток країни в цілому. Друге завдання – регіони повинні бути розділені на приблизно рівні територіальні та демографічні частини. Третє завдання – збереження національного багатства та розвиток культурної своєрідності регіонів та України в цілому. А надзадача – відповідь на виклики глобалізації.

– Що ви маєте на увазі?

– Це означає, що економічний розвиток держави повинен відповідати загальним глобально-економічним тенденціям. Зокрема, нові границі територій повинні враховувати й такий фактор, як транзитні можливості країни. Через Україну проходять газові, нафтові та хімічні трубопроводи, а також численні транспортні магістралі, які можуть стати основою для розвитку глобальної інфраструктури.

– Яка кількість регіонів була б доречною для України, щоб відповідати вимогам сучасного світу?

– Виходячи з інфраструктурного принципу, пріоритетів розвитку, принципу демографічної та територіальної рівності, Україна повинна мати не менш 9 і не більше 11 регіонів, з урахуванням окремого статусу столиці.

– Чи може при цьому Україна мати федеративний устрій?

– Важливо пам’ятати, що наше завдання – «зшивати країну горизонтально». Україна як мінімум протягом 10-20 років повинна залишатися унітарною державою. Ми – унікальна країна. Знаходимося в центрі Європи і оточені трьома глобальними «таборами»: це Євросоюз, Росія та мусульманський світ. Україна – чи не єдина країна, на території якої в злагоді та спокої проживають католики, православні, мусульмани та представники інших релігій і конфесій. Це будинок для більш ніж 130 націй і народностей. У цьому наш ресурс розвитку. Наша країна – не країна цивілізаційних розривів, а країна цивілізаційного синтезу. Тому дуже важливо, щоб величезна гарна ковдра з клаптиків, якою є Україна, була зшита міцно, на єдиній щільній і надійній основі.

– Що ж це за основа, з чого вона зроблена?

– Сьогодні це зовсім зрозуміло. На наших очах народжується нова українська нація. Ми прагнемо бути вільними, багатими та незалежними. У сучасному світі це можливо тільки в єдиній суверенній державі.

 

«Аргументы и факты в Украине» № 48, 2 грудня 2004р.

Ганна Нестерова