«Друг наших друзів недавно купив машину й одзвонив усі страхові компанії в Скандинавії, щоб довідатися, що вони йому можуть запропонувати. Абсолютно щиро він зізнався, що відбув термін, випиває по пляшці горілки кожний божий день і не лягає спати, не запаливши “косячок “. До його подиву, жодна з компаній не зв’язалася з ним. От тоді в нас і виникла прекрасна ідея — страхова компанія для алкоголіків, наркоманів і тих, хто відсидів термін.»
К’єлл Нордстрем, Йонас Риддерстрале.
Бізнес у стилі фанк
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Відомий філософ Мамардашвілі у свій час писав: “Ми живемо в просторі, у якому накопичена дивовижна маса відходів виробництва думки і мови”. Сучасна людина постійно піддається інформаційним атакам, і в загальній сміттєвій купі досить складно відшукати перлове зерно. Тому будь-який добуток, що чим-небудь відрізняється від звичних зразків, відразу ж привертає увагу громадськості.
У 1999 р., на порозі інтернетовскої IT-революції, маніфестом так званої нової економіки, став управлінський бестселер К’єлла Нордстрема і Йонаса Риддерстрале «Бізнес у стилі фанк». Автори визначили його жанр як «путівник по нашому часі невизначеності». На їхню думку, в епоху змін час стискується (прискорення), простір розтягується (глобалізація), а бізнес-реальність нагадує нескінченну безсюжетну імпровізаційну постановку. У цих умовах успішною може бути тільки компанія (якась умовна Funky Inc.), що:
- являє собою свого роду «фабрику мрій», конкуруючи на основі уяви,натхнення, неповторності й ініціативності;
- робить ставку на носіїв унікальних знань (компетентів), що мають ключі до конкурентноздатності бізнесу і можуть преспокійненько віднести їх із собою. “запал, що інтригує,” плюс нестандартна манера викладу викликали в бізнес-середовищі, що знудьгувалося по свіжій ідеї, інтерес до нової книги. Росту популярності добутку сприяв легкий відтінок скандальності: автори активно “наїжджали” на капіталізм і пекли осанну марксизмові разом з ідеологічними перебігами-сателітами.
ПОДІЯ
27 лютого 2004 р. пан Нордстрем за запрошенням Фонду «Віче України» (президент – відома Інна Богословська, екс-глава Держпідприємництва) взяв участь у Всеукраїнському бізнес-форумі «Нова філософія бізнесу» – провів лекцію-семінар і прес-конференцію.
Основні думки вступного спічу К’єлла Нордстрема звелися до самоцитування і реверансів на адресу країни перебування. Пожвавлення в аудиторії викликали хіба що три тези:
- Україна цікава вченому, у першу чергу, своїм «особливим» відношенням до Маркса (ворогові не побажаєш таку крайнову специфіку. – Ред.);
- простір від Балтійського до Чорного моря грає в Європі ту ж роль, що у свій час Каліфорнія в США: ніколи «зла» територія, що перетворилася згодом у точку росту (блаженний, хто вірує. – Ред.);
- прозорість (бізнесу, країни) – краща гарантія від зловживань (досить актуально напередодні виборів. – Ред.).
Відповіді К’єлла Нордстрема на питання журналістів також залишили дивнуватий післясмак.
— У 2001 р. ви писали: «Східні європейці ще голодні». Наскільки це заважає або допомагає сприйняттю філософії фанк?
— Я не думаю, що той факт, що людям є чого їсти, заважає ідеології фанк. (??? – Ред.).
— Ви пишете: «Капіталізм має свою ціну». Яка, по-вашому, ця ціна?
— Я і мій колега доводимо, що ринкова економіка не була і не є ідеологією. Механізм ринкової економіки має прекрасні інструменти, щоб визначити, що є ефективним, а що неефективним (??? – Ред.).
— «Фанкі-бізнес» – це раціональний погляд економіста або ірраціональний погляд людини, що по-іншому мислить і по-іншому почуває?
— Як економіка, так і бізнес частково є наукою, а частково – мистецтвом. Коли ми створюємо знання, завжди є присутнім суб’єктивний фактор. В області інновацій розмаїтість – позитивний фактор. Бюрократія ж являє собою поганий фактор (??? – Ред.)
Журнал «Бізнес», Тетяна Лагода, Олена Деревянко.
