Інна Богословська: “Ми працюємо над створенням умов для розвитку бізнесу”

Третій рік в Україні реалізується Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва. Які досягнення маємо у цій сфері? Що змінилося у ставленні до бізнесу? Про ці та інші аспекти розвитку підприємництва в країні наш кореспондент розпитує Інну БОГОСЛОВСЬКУ, голову Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. 

– Інно Германівно, як Ви оцінюєте динаміку розвитку малого бізнесу в нашій країні? Що Ви могли б сказати про кількісні та якісні зміни у цій сфері?

– Якісні показники розвитку підприємництва в нашій країні мають як позитиви, так і негативи. Якщо кілька років тому багато хто з наших співвітчизників через різні обставини суб’єктивного то об’єктивного характеру не наважувався розпочинати власну справу, то тепер ситуація змінилася. Кількість охочих зайнятися бізнесом зростає. На початок цього року було зареєстровано понад 2,3 млн. Фізичних осіб, які вирішили досягти успіху у новій сфері діяльності.

Постійно зростає кількість малих підприємств. Якщо, наприклад, у 1992 році на 10000 населення їх припадало лише 14, то в 2002-у – вже 51.

Без сумніву, пожвавленню підприємництва сприяли закони Верховної Ради щодо спрощення процедури реєстрації та ліцензування. Але одночасно з цією лібералізацією значно активізувалася дозвільна система, в якій бюрократичний апарат демонструє неабияку винахідливість. Доводиться констатувати, що  число всіляких дозволів, які має отримати підприємець у владних структурах центрального та місцевого рівня, збільшується. Це сприяє хабарництву, яке дуже важко викорінити. Уряд намагається боротися з цим негативним явищем усіма доступними методами. Назріла потреба ухвалення Верховною Радою України нового закону, що стосується дозвільної системи.

– Вочевидь, нинішня дозвільна система провокує бюрократію, в якій домінує принцип командно-адміністративного регулювання, на зловживання і порушення. Молоді пагони бізнесу заглушуються в хащах всіляких дозволів, пов’язаних із започаткуванням та веденням підприємницької діяльності.

– Кількість таких дозволів перевалила за тисячу. Це – поживний грунт, на якому процвітають хабарництво і зловживання службовим становищем чиновників різних державних інституцій. Прикро, але доводиться констатувати, що нині у переважній більшості випадків розпочати свою справу, „не підмазавши”, просто неможливо, а це не сприяє виходу бізнесу з тіньової сфери.

Окремі посадовці охоче „сприяють” розвитку малого та середнього бізнесу лише за „окрему винагороду”. Дехто з них має свій особистий прейскурант (звичайно ж, неофіційний) навіть на найдріб’язковіші адміністративні послуги. Свої ціни „заламують” пожежники, санстанція, міліція. Це не вигадка і не перебільшення, а інформація, яку постійно отримує з регіонів Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

– Варто пригадати, що коли підприємництво в нашій країні лише зароджувалося, бізнесмени дивилися на податківців як на своїх чи не найзапекліших ворогів. Як Ви вважаєте, Інно Германівно, чи змінилося їхнє ставлення до податкової служби?

– Так, деякі зміни, без сумніву, є. Гадаю, що колишня атмосфера упередженості поступово розвіюється, хоча стосунки між податківцями і людьми бізнесу ще далекі від приязних. Принаймні такий висновок можна зробити на підставі соціологічних опитувань підприємців. У рейтингу факторів, що негативно впливають на розвиток бізнесу в нашій країні, податкова система на одному з перших місць. Водночас, ставлення безпосередньо до самих працівників фіскальної служби стає лояльнішим.

– Що, на Вашу думку, нині найбільше заважає розвитку малого бізнесу?

– Серед факторів, що стримують розвиток підприємництва, – надмірній податковий тиск, систематичне і безпідставне втручання різноманітних органів контролю в бізнес-середовище, складна система податкової звітності, фінансові труднощі, зокрема слабка фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка бізнесу. На перешкоді розвитку підприємництва в Україні – забюрократизованість процедур реєстрації новоствореного бізнесу та недостатня взаємодія державних органів і підприємницьких структур.

Слід наголосити, що країни світу, в першу чергу з перехідною економікою, зазвичай створюють особливі умови для розвитку приватного бізнесу. Аби малі підприємства міцніли та розвивалися, потрібна державна підтримка. І саме над створенням таких умов ми тепер працюємо. На жаль, цієї простої істини, народженої самою природою малого бізнесу, деякі наші чиновники й досі не можуть збагнути.

– Спрощена система оподаткування й адміністрування малого та середнього бізнесу стала значним поштовхом для його розвитку – вважають фахівці. Між тим, Верховна Рада України ухвалила рішення про припинення застосування особливого (спрощеного) порядку оподаткування у вигляді сплати спеціального торгового патенту для суб’єктів малого бізнесу. Інно Германівно, як би Ви прокоментували цей факт?

– Я вважаю, що така поспішна відмова від застосування спеціального торгового патенту суперечить чинному законодавству, яке передбачає, що зміни до податкового законодавства можуть вноситися лише за шість місяців до нового бюджетного року. Несподівана зміна правил гри нікому не приносить користі, бо вона позбавляє суб’єктів підприємницької діяльності можливості оперативного маневру, руйнує бізнес-плани. Підприємницьке середовище дуже негативно сприйняло цю несподіванку. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва зробив усе можливе, аби мінімізувати негативні наслідки цього рішення.

– Але ж спрощену систему оподаткування намагаються використовувати і ті суб’єкти підприємницької діяльності, на яких вона не поширюється.

– Це правда. Великі підприємства почали оптимізовувати свої фінанси і податки, користуючись преференціями спрощеного оподаткування.

Днями я зробила покупку в одному дорогому столичному магазині. Але яким було моє здивування, коли я отримала не касовий чек, як це має бути в таких випадках, а документ, виписаний приватним підприємцем! Тому, зважаючи на значну кількість подібного роду зловживань і хитрувань, назріла нагальна потреба реформування чинного спрощеного оподаткування.

Отже, ми говоримо не про ліквідацію системи як такої, а лише про її вдосконалення. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вже передав конкретні напрацювання з цієї проблематики до Міністерства фінансів та Верховної Ради.

– Ви маєте на увазі законопроект про спрощену систему оподаткування?

– Так. За його основу взято відповідний проект закону, ініційованій Президентом України і переданий до парламенту ще в 1999 році, до речі, як невідкладний. Після доопрацювання та деякої його модернізації можна розраховувати на те, що законопроект таки буде ухвалено Верховною Радою.

– Коли це може статися?

– Зважаючи на нинішню дестабілізацію в роботі законодавчого органу країни, як реалістка, я вважаю, що це може статись у ліпшому разі в першому кварталі наступного року.

– Інно Германівно, які зміни пропонує включати до законопроекту Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва?

– Перш за все треба врегулювати конфліктну ситуацію між спрощеним оподаткуванням і системою пенсійного забезпечення, що виникла внаслідок того, що з 1 січня 2004 року набирають чинності закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Ми пропонуємо приплюсувати до ставки єдиного податку для фізичних осіб 70 гривень внеску до Пенсійного фонду. Це компромісний варіант, якщо взяти до уваги те, що Пенсійний фонд наполягав на 90 гривнях, а підприємці хотіли зберегти відрахування на нинішньому рівні, тобто, не більше, ніж 60.

Законопроект передбачає щорічне затвердження розміру фіксованої ставки, яка спрямовуватиметься до Пенсійного фонду від фізичних осіб – платників єдиного податку.

– Інно Германівно, як Ви оцінюєте фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва в Україні?

– Це – болюче питання. Скажімо, в проекті держбюджету на наступний рік на всі програми підтримки підприємництва в Україні пропонується 1 млн. 800 тис. гривень, тоді як на розвиток футбольного клубу „Колос” Міністерства аграрної політики – 6 мільйонів гривень. Коментарі, як то кажуть, зайві.

Нещодавно я спілкувалася з Прем’єр-міністром Віктором Януковичем, який категорично висловився за підтримку малого і середнього бізнесу, за необхідність збільшення фінансування програм розвитку підприємництва.

– Цього літа змінилося керівництво Українського фонду підтримки підприємництва. Новим головою цієї структури Ви призначили Ірину Горіну. Чи означає це, що згодом будуть наступні призначення?

– Що стосується Ірини Горіної, то вона, власне, як і я, належить до категорії бюрократів нового зразка, які розуміють, що до бюджетних коштів ми маємо ставитись так само відповідально, як банкіри ставляться до грошей своїх клієнтів: то чужі гроші і про це не слід забувати. Ми маємо бути делікатними і відповідальними, оперуючи ними.

Щодо нових призначень, то їх не уникнути. Йдеться передовсім про зміну керівників регіональних представництв Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, оскільки професійний рівень багатьох з них не відповідає завданням, що поставлені Президентом України і Кабінетом Міністрів у цій сфері. Ми маємо намір провести дуже ретельну атестацію кадрів. Розпочато консультації з громадськими організаціями на місцях щодо призначення нових кандидатур, які будуть спроможні організувати роботу ефективніше, отримавши з центру значно більший обсяг функцій.

 

Газета „Демократична Україна”, вів розмову Володимир Кузьменко.