«Залишилося заполірувати»

Як перший крок Держпідприємництва пропонує «підписати» усіх торговців під ПДВ

4 листопада 2004 р. Президент України підписав Доручення про прискорення реформування спрощеної системи оподатковування малого підприємництва. Відповідно до документа, Кабмін при участі громадських об’єднань підприємців протягом місяця «повинен вжити заходів для виключення можливості погіршення умов ведення підприємницької діяльності», включаючи активізацію роботи з Верховною Радою по доробці і прийняттю Закону «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва». БІЗНЕС поцікавився у Інни Богословської, голови Держпідприємництва, як виконується Доручення Президента і що з усього цього може вийти.

За словами Інни Германівни, головне, чого домагається Комітет, – щоб до кінця цього року Верховна Рада прийняла Закон «Про спрощену систему оподатковування…»… У ньому повинен бути зазначений термін мораторію на невтручання держави в «спрощенку» (швидше за все, 3-5 років.Ред.), протягом якого можна буде вирішити, зберегти її або перейти на загальну систему оподатковування за умови державної фінансової підтримки малого бізнесу. Утім, як думає пані Богословська, наші економічні реалії такі, що про повноцінне адресне дотування підприємців говорити не прийдеться ще багато років.

На Доручення Президента Держпідприємництва може відповісти конкретними пропозиціями, що були підготовлені ще два місяці тому, і їх, за словами Інни Германівни, «залишилося заполірувати». Зокрема, що стосується упорядкування «спрощенки», Держкомітет не сприймає пропозицію Мінфіну про те, що «одноподатник», чий оборот досяг 300 тис.грн. у рік, повинен «автоматом» ставати платником ПДВ. А тому прем’єр і парламентські фракції вже поставлені до відома, що прийняття законопроекту №4000-1 зруйнує діючу систему спрощеного оподатковування.

Проте пані Богословська в цілому приймає ідею уніфікації «спрощенки» і «відсікання» її від підприємств середнього і великого бізнесу, що «вже стоять на ногах, але користуються преференціями для мінімізації оподатковування, призначеними для інших». Тому в Мінфін і громадські організації підприємців для ознайомлення спрямована пропозиція Держкомітету закрити торговельну діяльність для «спрощенців» і «переключити» їх під чинність Закону про ПДВ. По визнанню Інни Германівни, незважаючи на те, що ця новація «викликає лемент і скандал», вона впевнена, що поступила правильно, тому що ПДВ – споживчий податок, і «якщо на кінцевій стадії продажів споживача немає, цей податок перетворюється в монстра». Ринкова ж торгівля, за словами г-жи Богословської, «поки залишається поза грою», оскільки, відповідно до Закону про оподатковування доходів фізосіб, фіксований податок для риночників буде існувати, принаймні, ще рік, протягом якого Комітет активно попрацює над цією проблемою, щоб знайти зручну для усіх форму оподатковування.

Зате інноваційний малий бізнес, «у якому додана вартість створюється за рахунок ідеї й інтелекту», по переконанню глави Комітету, підпадати «під ПДВ» не повинен. А тому Держпідприємництва підготував пропозицію в Кабмін про звільнення від сплати ПДВ високотехнологічних виробництв і підприємств, що займаються створенням інфраструктури бізнесу, включаючи добре знайомі нинішньому главі Комітету з колишнього місця роботи консалтингової фірми.

Крім того, у зв’язку з вступом 1 січня в силу Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у Держпідприємництва є пропозиція вивести соціальні податки за рамки «вилки» єдиного податку, оскільки, за словами пані Богословської, «зробити що-небудь інше технічно неможливо». Зокрема, у тім, що стосується «одноподатників»-фізосіб, Комітет досяг взаєморозуміння з Пенсійним фондом щодо фіксованої суми соціального податку в 70 грн., тоді як зараз, по розрахунках, середньозважена ставка складає близько 60 грн.

Держпідприємництва домагається, щоб з 15 січня 2004 р., дати вступу в силу «регуляторного» Закону, місцеві влади погоджували з ним свої рішення про визначення розмірів ставок єдиного податку. Як підкреслила пані Богословська, Комітет «буде стежити за тим, щоб загальний податковий тиск не виходив за встановлені рамки, і жадати від місцевої влади показати економіку питання, щоб не допустити волюнтаризму».

На закінчення Інна Германівна попросила підприємців в оперативному режимі (Кабмін повинний докласти Президентові про виконання Доручення 4 грудня. – Ред.) вносити свої пропозиції відносно «спрощенки»і дзвонити безпосередньо їй, щоб «ідеї не загубилися в інших кабінетах». 

Що запропонувати зробити:

  • упорядкувати й уніфікувати всі елементи спрощеної системи оподатковування і зберегти її переваги;
  • уточнити категорії СПД, до яких буде застосовуватися «спрощенка», з урахуванням видів їхньої економічної діяльності;
  • передбачити стимулювання розширеного відтворення і зростання доходів підприємців, насамперед у сфері виробничого й інноваційного малого бізнесу;
  • визначити механізми, що перешкоджають застосуванню спрощеної системи оподатковування до суб’єктів підприємницької діяльності, що представляє великий і середній бізнес;
  • адаптувати спрощене оподатковування до пенсійної системи й інших механізмів соціальних нарахувань.

 

Газета «Бізнес», Олег Вачаєв.