Днями в Києві, в одному з приватних салонів, у рамках дебютної програми Сезону дизайну-2003 відбулася презентація цікавого культурологічного проекту «Предмет №2003». Він організований з метою просування нової естетики сучасного українського дизайну, його іміджу, а також пошуку талановитих майстрів, що створюють свої роботи від задуму до реалізації. І чи не найважливіше: для об’єднання і взаємодії різних середовищ діяльності – художників і бізнесменів, тобто, авторів ідей і їх потенційних реалізаторів, для створення нового «продукту», з яким не соромно вийти на світовий ринок.
Відкрила проект виставка робіт відомих українських дизайнерів Юрія Ринтовта і Володимира Бондаренко, що представили на суд глядачів інсталяції предметів меблів і інтер’єра. Це дорогі, навіть розкішні, ексклюзивні речі з коштовних порід дерева зі збереженням його «текстури» і природних «неправильностей», це речі, скоріше, «від кутюр», ніж «пер-а-порте», якщо користуватися термінологією модного бізнесу. Це — арт-дизайн, експеримент, концепт. Чим і цікавий у першу чергу. Тому що заповнює дефіцит свіжих ідей, що простежується скрізь, де існує багаторічна могутня «меблево-дизайнерська» індустрія. Українське джерело представляється невичерпним, оскільки практично ще ніколи не було затребуване належною мірою — так вже історично склалося. Величезна проблема в тім, що ми не віримо ні у власні сили, ні в можливості, ні в якість. Новий проект покликаний переломити стереотипи мислення, у тому числі заможних людей, так званих нових українців. Їсти, спати, сидіти та інше на вітчизняних меблях, прикрашати заміські будинки і квартири такими ж якісними предметами інтер’єра (багато що з яких не просто вироби, а зразки високого мистецтва, про що свідчить виставка), «розкручувати» своїх майстрів, замовляючи в них продукти розкоші— це престижно, правильно, гідно. «Посіяти» такі думки в зацікавлені «голови» покликаний був і «круглий стіл», що проводився в рамках проекту «Предмет №2003» із залученням провідних ньюсмейкерів, архітекторів, виробників із всієї України, а також аташе по культурі і послів різних країн, культурологів, політиків, бізнесменів, студентів профільних вузів і т.д. Розглянуті у формі вільної дискусії питання мали досить широкий спектр: предметний український дизайн, його основа й ізюминка, нові змісти, взаємини «дизайн-виробництво», можливі замовники (хто вони? скільки їх?). Були в наявності навіть філософські аспекти: гармонія через цілісність, тенденції культурного простору і т.п. Зважаючи на все, теоретична дискусія буде переведена в недалекому майбутньому в прагматичне русло, тому що однодумців в авторів проекту в бізнесовому середовищі вистачає. До речі, один з харківських офісів обзавівся подібними меблями: відвідувачі в захваті.
Газета “Україна і світ сьогодні”, Ларіса Бєлякова.
