– Одне з агентств підрахувало, що Україна зараз займає 117 місце у світі за ступенем економічної свободи. На Ваш погляд, чи є вихід з ситуації, що склалася?
– Реальну економічну свободу людині забезпечує економічно зважена і соціально орієнтована регуляторна політика держави. Завдяки оптимальним регуляторним засобам дії різних учасників ринку внутрішньо узгоджуються та спрямовуються до загальної мети. Дійсна свобода в тім, щоб дбати про свої інтереси, але, при цьому, не обмежувати інтереси іншого члена співтовариства. Чітко розмежувати простір індивідуальної вільної економічної діяльності – у цьому головна функція регуляторної політики демократичної ринкової держави. Інше питання в тім, що система державного регулювання розділяється на різні сектори і рівні. Якщо створені сприятливі регуляторні умови для економічної діяльності – це значить, що економічна свобода інституційно гарантована.
У кожній країні і для малого, і для середнього, і для великого бізнесу діє єдиний бізнес-простір. У той же час, регуляторні умови, інструменти керування і впливу держави на різні рівні і масштаби бізнесу повинні бути різними. Головні опори бізнес-середовища – це політичне відношення влади до бізнесу, набір різних регуляторних інструментів у вигляді фінансово-кредитної, податкової, митної політики, дозвільної і реєстраційної систем, процедур легалізації зовнішньоторговельних відносин, а також преференції щодо національного виробника. Це – головні складові, котрими держава створює умови для реальної економічної свободи людини. Ці базові регуляторні інструменти пронизують усі рівні і сфери бізнесу. Користуючись ними, держава може розставляти акценти, по-різному комбінуючи інструменти адміністративного регулювання.
Наприклад, ставлячи перед собою стратегічну мету – розвиток середнього класу, держава робить особливий регуляторний ухил на розвиток малого і середнього бізнесу, що є його економічною основою. У той же час, є різні системи інфраструктурного забезпечення розвитку. Наприклад, якщо в державі немає гарних шляхів сполучення, занадто дорого обходяться послуги системи телефонного зв’язку, то від цього також страждає все бізнес-середовище. І зокрема, економічна свобода кожної людини. Це ж стосується і системи державного управління. Якщо державна служба стає окремим видом підприємницької діяльності, а держслужбовці фактично стають окремим класом, що володіє власними засобами виробництва і знаряддями праці, то це також негативно впливає на розвиток бізнесу і значно зменшує ступінь економічної свободи індивіда.
На мою думку, саме Держпідприємництва є в Україні тим державним органом, що здатний – за допомогою активної підтримки громадських організацій і широких прошарків свідомої громадськості – вирішити цілий клубок проблемних питань і створити системні умови для реалізації економічної свободи. Саме на це сьогодні націлена наша діяльність. Економічна свобода є найціннішим ресурсом, необхідним для суспільного розвитку. До свободи, свободи самореалізації прагне кожна людина, це чи не головна духовна властивість, що характеризує розвинуту людську особистість. І цю якість необхідно поважати, берегти і збільшувати.
– Чи відомо Вам, що по суті змінить прийняття Закону “Про основи державної регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності?
– Закон України “Про основи державної регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності” прийнятий парламентом 11 вересня цього року, опублікований і набирає сили через три місяці після опублікування, тобто, 15 січня наступного року. Тепер на Держпідприємництва покладена розробка механізмів і методики його реалізації. Цей закон, неодмінно, вплине на системне поліпшення і демократизацію державного управління. Завдяки цьому законові буде значно прискорене формування ринкової економіки і правової держави. Хочу звернути вашу увагу на те, що даний закон не тільки надає право конкретним підприємцям-практикам брати участь у розробці і розгляді проектів державних рішень, але і ставить за обов’язок органам державної влади залучати в сферу своєї нормативної діяльності фахівців і представників бізнес-середовища. Це – дуже важливий шлях, що приведе нас до більш високого рівня економічної свободи в Україні. Можливо, навіть це є магістральний шлях. І звертаю увагу всіх підприємців – вивчіть ті права, що дає вам цей закон, і користуйтеся своїми правами. Правова держава – це не статична система, а результат постійних зусиль кожного, зіткнення і взаємодія багатьох автономних індивідуальних свобод. Тому будьте вільні в рамках закону – і ви будете мати свободу! Як не дивно, але це так. Така природа свободи, за яку повинен боротися кожен, у першу чергу, у самому собі, боротися за право відбутися як особистість і бути, а не просто існувати.
– Чи вдається залучити в Комітет бізнесменів, як це планувалося Вами?
– Вирішуючи кадрове питання, ми виходили з того, що підприємцям-практикам добре відомі питання, рішення яких покладене на органи управління. Більш того, вони знають оптимальні способи рішення цих питань, тому що відчули всю проблематику розвитку бізнес-середовища своїм нутром. Як можна не використовувати ці знання і досвід? Сьогодні ми запрошуємо на роботу в Комітет фахівців-практиків у сфері бізнесу, що володіють аналітичними якостями, фахівців з питань інвестування, мікрофінансування, податкової політики, економістів і юристів. У Німеччині, Австралії й інших країнах адміністративні реформи пройшли завдяки приходові в органи державного управління високопрофесійних підприємців, що усвідомили, що вони йдуть у державну владу не за заробітком, а для створення системних умов для розвитку бізнесу. Завдяки їхнім знанням і досвідові реформувалися економічні системи цих держав. Після завершення адміністративної реформи підприємці знову повернулися в сферу бізнесу, а на їхнє місце прийшли висококваліфіковані і високооплачувані держслужбовці-управлінці. Ми також прагнемо створити таку систему відновлення кадрів. На роботу в Комітет уже прийшли досвідчені підприємці.
– Які перспективні напрямки діяльності Держпідприємництва Ви можете виділити?
– Ми зацікавлені в співробітництві і постійно проводимо переговори з представниками міжнародних організацій, що працюють в Україні. Їхня діяльність цікава з погляду залучення коштів на розвиток регіональної інфраструктури підтримки підприємництва, реалізації регіональних програм розвитку малого бізнесу. Крім того, для нас пріоритетними є кілька напрямків – формування команд бізнес-тренерів, що будуть активно працювати в регіонах, і розвиток експертного середовища. Необхідно формувати різнопрофільні групи експертів, що зможуть, поєднуючи теорію і практику, проводити висококваліфіковану експертизу проблемних питань у сфері господарської діяльності і розробляти якісні й адекватні методи їхнього рішення. Ці експертні групи повинні впритул взаємодіяти з органами державної влади і з бізнес-середовищем. Для фінансування роботи таких груп необхідно залучити кошти міжнародних донорів. У той ж час самі підприємці повинні зрозуміти, що їм необхідно вкладати свої кошти в розвиток системи таких експертно-консалтингових послуг. Ця система допоможе їм аргументовано відстоювати свої інтереси і розробляти альтернативні варіанти рішення проблем, що виникають.
Газета «Малий бізнес Донбасу»
