Національна програма розвитку малого підприємництва: стан виконання та заходи на 2004 рік

І.Богословська, голова Держпідприємництва: з моменту, коли я прийшла вперше у виконавчу владу і подиви­лася, як втрачаються бюджетні кошти, я зрозуміла, що поки ми не наведемо ладу з витра­чанням бюджетних коштів і не знайдемо ін­струментів, які забезпечуватимуть контроль за ними, ніколи ні підприємці, ні держслужбовці не будуть сплачувати податків, бо вони знають, що бюджет – це великий гаманець, з якого можна красти гроші і класти у власну кишеню.

Я просто хочу, щоб ви знали, що твори­лося в Фонді підтримки підприємництва, бо це маленький приклад того, що твориться з бюджетом країни – бюджет розкрадаєть­ся, він закопується в землю, тривають злов­живання. Тому наше завдання було вичисти­ти це, визначити вихідну точку і після цього розробити алгоритм, який не дозволить ні­кому використовувати бюджетні кошти як свої кишенькові гроші. Це ми зараз і роби­мо у фонді.

А що твориться в соціальних фондах? Я була головним противником створення Фон­ду страхування від нещасних випадків на ви­робництві. Доки ми не розробимо алгоритм, там будуть розкрадати гроші. Нині цей фонд має 1 мільярд 200 тисяч гривень на депози­тах у комерційних банках. Коли ми перевіри­ли 100 справ щодо нещасних випадків на ви­робництві, то тільки 30 із них були оформле­ні відповідно до закону, в багатьох випадках не було навіть акта про нещасний випадок на виробництві, натомість були такі папірці з трикутником – штампом лікаря, який не є членом комісії з втрати працездатності, а просто є лікарем якоїсь поліклініки. Однак 62 — 70 тисяч гривень таким фізичним осо­бам виплачувалось одноразово й вони отри­мували по 500 гривень виплат кожен день. Те ж саме робиться й у Фонді по безробіттю.

Я вам кажу відверто: ми зробимо діяль­ність Комітету і фонду доконечно прозорою. За допомогою вас, за допомогою громадсь­кості, за допомогою депутатів.

Пріоритети, які ми бачимо в Держав­ній програмі підтримки підприємництва, – це освітні та тренінгові програми, програ­ми зі створення комунікаційного середови­ща. Ми повинні зробити таку інформаційну мережу, щоб кожен підприємець знав, куди і коли йому іти, яку інформацію він отримає. І треба, щоб була доконечна довіра до яко­сті цієї інформації.

На засіданні наглядової ради Фонду роз­витку підприємництва ми вирішили відмови­тися від надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам підприємницької діяль­ності. Ми вважаємо, що це не створює нор­мальне підприємницьке середовище, але розхитує його.

Ми ввели вже постійний моніторинг ви­користання фінансів і по освітніх програмах, і по грантах, і по фінансовій допомозі і розро­бляємо критерії ефективності використання бюджетних грошей.

Важливим напрямком є розвиток інфра­структури бізнесу. Бізнес-центри, клуби – це майданчики, де фактично народжується ко­мунікація в підприємницькому середовищі, а від системи комунікації залежить навчання й отримання навичок. Велика проблема для України полягає в тому, що в нас бізнес роз­вивається дискретно. Немає горизонтальних зв’язків, крупний бізнес шукає середні і маленькі підприємства для співпраці і не знає, де їх знайти.

Наприкінці лютого ми будемо проводи­ти в Дніпропетровську великий бізнес-форум України за принципом виставки класте­рів та кластерних проектів.

До кінця цього року Комітет планує вирі­шити питання з прийняттям закону про спро­щену систему оподаткування, який лежить у Верховній Раді з 1999 року і який треба тер­міново приймати.

Ми розуміємо, що необхідно негайно наводити лад у дозвільній системі. Сьогодні існує 1 200 органів та установ, які мають право надавати всілякі дозволи на ведення підприємницької діяльності. Сьогодні в по­ловині документів від виконавчої влади різ­них рівнів містяться пропозиції щодо створення нових видів дозволів, під ці види до­зволів пропонується створити госпрозра­хункову організацію при цій установі і нада­ти їй ексклюзивне право на здійснення пев­них процедур чи на оформлення цих дозво­лів за плату. Тому Комітет планує розроби­ти наступного року закон про дозвільну систему та лобіювати його прийняття в парламенті.

Багато зрушень спостерігається на регіо­нальному рівні – передовсім завдяки тому, що розпочалося фінансування Національної програми підтримки підприємництва на дер­жавному рівні. Регіональна влада, державні адміністрації в областях, органи місцевого самоврядування багатьох міст створили свої фонди підтримки підприємництва. 15 цен­тральних і 25 місцевих органах виконавчої влади розробили власні плани заходів з регу­ляторної політики.

Київ та Київська область запланували на 2003 рік вкласти 17,5 мільйона гривень у ре­гіональний фонд підтримки підприємництва, Вінниця — 4 мільйони, Одеса — 3 мільйони, Волинь, Рівне, Севастополь — по 500 тисяч. Влада на регіональному рівні зрозуміла, що їй теж треба підтримувати розвиток підприєм­ництва в кожному регіоні і таким чином ство­рювати умови, які будуть приваблювати під­приємців на їхню територію.

Якщо ж фінансування Національної програми не буде закладено в державному бюджеті, це рівнозначно тому, що на регіо­нальному рівні теж буде згорнуто всі місцеві програми підтримки підприємництва.

І.Горіна, голова Українського фонду підтримки підприємництва: перед нами стоїть завдання максимально продуктивно виконати Національну програму 2003 року, для чого необхідний максимальний розвиток регіонального компоненту. Адже сьогодні тільки 6 із 25 регіональних фондів працюють на середньому рівні. Всі інші треба реанімувати, трансформувати, навчати персонал.

Ми хочемо налагодити реальні контакти з партнерськими організаціями за межами України. Ми вже провели переговори про спільні проекти на території України і з Президентом, і з представниками Європейського Союзу. Важливо, щоб плоди донорських проектів продовжували існувати, щоб бізнес-утворення, які виникали як спільні проекти, розвивалися далі, а не вмирали після того, як іноземні вливання закінчуються.

Національна програма була профінансована тільки частково в обсязі 13 мільйонів 800 тисяч гривень. В основному ці кошти були витрачені на міжрегіональну програму підтримки підприємництва, тобто були профінансовані програми, договори по яких були укладені до 2000 року.

З приходом нового керівництва ми проводили перевірки, наводили порядок і тепер перейшли до другої стадії реалізації Національної програми. Нині оголошені конкурси і тендери на суму 15 мільйонів гривень. Оголошений тендер за програмою формування мереж підтримки регіональних фондів на суму 7 млн. 300 тис. гривень.

У другому півріччі цього року було проведено конкурс за кредитною програмою в розмірі 2 мільйони 240 тисяч грн. Виграли його три підприємства. Виїжджали комісії на місця, а відтак уся фінансово-господарська діяльність цих підприємств була вивчена, і тепер ми вже вступаємо в договірні відносини з ними. Відпрацьовано нову потрійну схему взаємин між Українським фондом підтримки підприємництва, Державним казначейством і банком.

На початку листопада буде проведена презентація Національної програми розвитку підприємництва на 2004 рік. 80% тих засобів, які ми закладали в програму на 2004 рік, – це засоби, що підуть безпосередньо в регіони. Програма формувалася на основі інформації, отриманої від обладміністрацій, депутатів місцевих рад, регіональних фондів. Але насправді ми ще перебуваємо на початку шляху розробки механізму створення Національної програми. Однак нова команда готова працювати в умовах прозорості, відкритості і запрошує всіх до співробітництва.

Журнал “Пріоритети” №2(8)