”Тимошенко боїться мені програти” – Богословська

31.07.2009

УвеличитьНаприкінці травня народна депутатка 48-річна Інна Богословська написала заяву про вихід із Партії регіонів та оголосила про намір балотуватися на посаду президента. Перед цим вона їздила за кордон в один із православних монастирів. Простояла там п’ять днів — намагалася знайти правильне рішення.

Богословська щодня працює над своєю виборчою кампанією на вул. Шовковичній неподалік Верховної Ради. Це дві квартири на четвертому поверсі, переобладнані під офіс. Його вона орендує. Дерев’яні меблі туди їй привіз чоловік. Богословська сідає на невеликий сірий диван. Помічниця приносить їй чай із лимоном. Ставить на стіл фрукти.

— У Партію регіонів мене запросив особисто Янукович, — згадує Інна Германівна. — І там я не належала до жодної групи.

Але ваше прізвище часто пов’язують із так званою ”групою Фірташа”.

— Я бачила Фірташа двічі в житті — один раз у нього в офісі, другий — в ефірі ”Інтера”. Наша особиста зустріч не була пов’язана з політикою. Один із моїх друзів — банкір — просив, аби я порадила: чи давати кредити структурам Фірташа. Я сказала: спочатку мені треба його побачити. Мова йшла про великі кошти. Після зустрічі порадила другові: ”Не можна давати Фірташу кредит, бо матимеш велику проблему”.

Зрозуміло, звідки ці чутки про мою близькість із Фірташем. БЮТ діє за такою схемою: створюють образ ворога і до нього все ліплять. Таким чином мене і приписали до групи Фірташа. Я ще 2002 року публічно сказала Тимошенко, що не може людина-злодійка претендувати на найвищу владу в країні. Після того вона в телеефіри зі мною не ходить. Боїться програти, адже знає: усі її міфи я швидко розвінчаю і народ зрозуміє, хто є хто.

Нардепка бере чай і давить ложкою лимон об стінку чашки.

Із осені прем’єрка збирається щоквартально піднімати на 20 відсотків ціну на газ. Це обґрунтовано?

— Тут є два аспекти. Перший — у нас немає газового ринку. Він незбалансований. А ”Нафтогаз” — гаманець для всіх, хто до нього причетний. По-друге, з компанії беруть стільки грошей до бюджету, скільки треба. Не дивляться — обґрунтовано це чи ні. Саме тому ”Нафтогаз” сьогодні банкрут, і за газ сплачує за рахунок емісії — друкування грошей чи золотовалютного фонду Нацбанку. Незрозуміло, з яких причин Міжнародний валютний фонд зараз фінансує дефіцит держбюджету — він цього ніколи не робив. Нині Тимошенко ще й хоче, щоб вони фінансували фактично сплату наших поточних зобов’язань за газ шляхом дотування і кредитування. З економічної точки зору це — безглуздя, а з державної — кримінальний злочин. За це все розраховуватиметься не одне покоління. Це має бути предметом розслідування Служби безпеки. З якої причини уряд платить неймовірні гроші іноземним консультантам, які нам радять, як витрачати гроші МВФ? Чому сьогодні замість міністра фінансів грошима в країні розпоряджаються фахівці МВФ? І що робити нам — тим контрелітам, які прийдуть на зміну цій владі?

Контреліта — це ви, Яценюк, Тігіпко, Гриценко?

— Маю на увазі і ці прізвища, і величезну кількість контреліт у всьому суспільстві. Це нові педагоги, які розуміють, що не можна так далі будувати середню освіту. Бізнесмени, які бачать: ми стали країною, яка нічого не виробляє. Це означає, що не матимемо шансів залишитися незалежними. Змушені будемо жити із 3–4 відсотків торговельних накруток на ціну імпортних товарів. Ось що нас чекає, якщо БЮТ і ”Регіони” домовляться і поділять всю владу і власність на двох.

Це все ще можливо?

— Безумовно. Зараз вони реалізують другий сценарій. Перший, який провалився, — ухвалення нової Конституції з продовженням термінів існування парламенту, зі скасуванням прямих президентських виборів і введенням імперативного мандату — такого собі депутатського рабства. А зараз розробляють іншу схему. Тимошенко не піде на вибори, в останній місяць кампанії знайде якусь неймовірну причину — мовляв, вона лишається в уряді, бо єдина зможе побороти кризу. За планом Янукович виграє тоді в першому турі, Тимошенко залишається прем’єром і вони мають конституційну більшість у Верховній Раді.

Але ж новий президент обов’язково спробує розпустити Верховну Раду.

— Якщо в БЮТ і Партії регіонів буде 300 голосів, то новому президентові буде важко це зробити. Але вони загралися і малюють ці схеми, незважаючи на народ. Його вони не сприймають як силу, що здатна зробити свій вибір. Рахують тільки, скільки їхніх членів буде у комісіях і скільки їм підпорядковано судів. Це може привести до вибуху в суспільстві. У людей зараз уже є такі настрої — усіх вішати або зігнати на стадіон і розстріляти. А БЮТ і ”Регіони” на це не зважають. Вони живуть минулими стандартами, це — пострадянські еліти. Вони всі пов’язані між собою, зокрема й бізнесом. Прикладом є Лозінський — так чи інакше з ним були пов’язані всі, із різних партій.

Це ж він п’ять років тому був довіреною особою кандидата в президенти Віктора Януковича на Кіровоградщині?

— Так. А частина його округу — це той, по якому Тимошенко обиралася 1996-го. Тоді вона тікала від арешту за контрабанду і хотіла сховатися за недоторканністю. Лазаренко їй допоміг.

У вас є власна команда?

— Так, але я не можу називати зараз їхні прізвища. Це відомі люди. Є й не надто відомі на загальнонаціональному рівні, але впливові на регіональному. У БЮТі дана вказівка: якщо підприємці допомагатимуть конкурентам Тимошенко, то їм не повертати податку на додану вартість.

Ваша мета — боротися проти Тимошенко і відбирати голоси в Януковича?

— Я забираю голоси тих, хто ще не визначився. Їх понад 40 відсотків. Коли 2006-го ми йшли на вибори з ”Віче”, то таких було вдвічі менше. І тоді пройшли Вітренко, Литвин і ”Віче”. У нас було 3,6 відсотки, але в нас їх вкрали і дали 1,76 відсотків.

Вашу виборчу кампанію фінансує Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми?

— Зараз — ні. Він друг, — м’яко відказує Богословська. — Пам’ятаю, як він подзвонив серед ночі, коли в нього відбирали Нікопольський завод феросплавів — Тимошенко нахабно зі свого кабінету намагалася передати його іншій бізнес-структурі. Уночі ми вилетіли туди і я йому сказала: ”Вікторе, ми зможемо повернути не тільки завод, але й скинути Тимошенко. Але за однієї умови: якщо захищатимемо не завод, а право власності”. І люди тоді вийшли на вулицю.

Які політтехнологи на вас працюють?

— Українські, російські та німецькі. Але кампанію ”під ключ” нікому не віддамо, просто консультуватимемося.

У кого з олігархів готові брати гроші?

— Домовлятимемося з усіма, але на певних умовах. Не буде перерозподілу власності. Пообіцяємо, що держава стане їх головним лобістом на зовнішніх ринках і ми залучатимемо їх у всі міжнародні переговори. Іноземці при приватизації повинні будуть мати українського партнера. Але взамін ці олігархи змушені будуть виконувати антимонопольне законодавство, фінансово-промислові групи розумітимуть, що в них є поле для розвитку за кордоном і не всмоктуватимуть, як пилососи, усе навколо. Як зараз на Донеччині — дві промислові групи контролюють усе, починаючи від лотків. Це погано для бізнесу і для регіону.

Крупніші фігури зараз на своїх яхтах відпочивають. Із деким ми вже переговорили по телефону, що вони повертаються і ми домовляємося. Зрештою, усі олігархи втомилися від такої якості нашої політики. Вони є патріотами України, окрім одного, цинічного. Він завжди говорить: ”Идем коррумпировать чиновников”.

Це Коломойський?

— Так.

Він підтримуватиме на виборах Тимошенко?

— Нехай згадає свої слова річної давнини: ”Якщо вона прийде до влади, то я втечу в еміграцію”.

 

Оксана Перевозна

Газета по-українські 31.07.2009