Змова вузького кола осіб від ПР і БЮТ зруйнує всю нашу країну – І.Богословська

УвеличитьВже не раз зоране електоральне поле готується до переділу.

Україна знов стоїть перед вибором – багато політиків відкрито заявили про свій намір боротися за посаду Президента країни. Нині не потрібно відбирати чий-небудь електорат, треба брати голоси виборців, які твердо говорять, що ні за яких умов не голосуватимуть ні за Ющенка, ні за Тимошенко, ні за Януковича, а таких сьогодні понад 50%. Таку думку в інтерв’ю ІМК висловила народний депутат України від фракції Партії регіонів і кандидат у Президенти України Інна Богословська.

Інно Германівно, на який відсоток голосів у президентських виборах Ви розраховуєте?

– Я розраховую на перемогу на майбутніх виборах, тому що сьогодні виникли такі титанічні розломи в електоральному полі, що я впевнена: перемога буде за новим Президентом. Думаю, волі, сили й політичного досвіду в мене трохи більше, ніж у іншого представника нової політики.

Враховуючи те, що Ваша політична сила в 2006 році не пройшла до парламенту, набравши близько 1,7% голосів, де гарантії, що Ви переможете у президентських виборах?

– Парламентські та президентські вибори – це зовсім різні речі, у парламентських – набагато важче пройти, ніж у президентських. Крім того, мало хто в Україні може надати суспільству інформацію про те, як він став на шлях політики та як він пройшов усе те, що необхідно пройти: перемога на мажоритарних виборах, два створені сильні проекти, ніхто не забув про “Команду озимого покоління” або про “Віче”, вони виконали свою роль. “Віче” обов’язково пройде до парламенту на наступних виборах і буде сильною парламентською партією, тому що вона нікуди не поділася, а тільки зміцнилася.

Президентські вибори – це зовсім інший виклик, це виклик на особу, яка може втілювати в собі ті вимоги, які люди висувають до влади. Сьогодні люди хочуть мати чесного, відвертого, красивого політика з досвідом, за якого не буде соромно, політика, який має свої тверді принципи. Вибачте за нескромність, але я відповідаю цим викликам і я впевнена, що люди сьогодні не захочуть обирати нікого з тих, хто втілює корупцію, брехню, нестійкість принципів і погане господарювання у країні.

Ви згадали про тверді принципи, але багато хто докоряє Вам у гнучкості думок. У 2004 році Ви критикували уряд Віктора Януковича, зокрема першого віцепрем’єра Миколу Азарова, а пізніше стали заступником міністра юстиції в цьому уряді й увійшли до Партії регіонів. Наскільки Ви особисто дотримуєтеся своїх принципів?

– Я завжди дотримуюся своїх принципів. Я була першим політиком в Україні, який подав у відставку з політичною заявою. Якщо хтось скаже, що це не принципи, то я хочу подивитися на когось, хто так вчинить іще? Після мене це зробив фактично лише Віктор Пинзеник, і те, він чесно не признався, що це його заява, він її таємно подав і тихенько пішов.

Мене покликав особисто Віктор Янукович у 2006 році під стратегію розвитку країни, тоді про партійність взагалі мови не йшло. Я стала заступником міністра юстиції, стала членом комітету з реформ у парламенті, і все, що від мене залежало на той час, я зробила. У 2007 році, після того, як Янукович побачив мене в роботі, він особисто запропонував піти до парламенту за списками Партії регіонів, а після виборів мені запропонували стати членом цієї партії. Я винесла це питання на з’їзд партії “Віче”, це був дуже складний з’їзд, і “Віче” визначилося, що делегує нас у Партію регіонів, якщо це умови ПР, то це можна собі дозволити.

Я жодним чином не можу сказати, що зробила в політиці якісь неморальні кроки, у житті – було, і я вже вимолила у Бога прощення. У політиці все, що від мене залежало, і все, що можна було зробити, я зробила.

А чому вирішили балотуватися у Президенти?

– Ще три місяці тому я відповідала “ні” величезній кількості людей, які протягом року штовхали мене на такий крок, але за цей час дуже багато що змінилося у країні.

Я йду на президентські вибори саме тому, що впевнена: змова Партії регіонів, вірніше вузького кола осіб від ПР і БЮТ, зруйнує всю нашу країну. Створення такого роду коаліції, заснованої лише на бізнес-інтересі й на прагненні до влади та взагалі відірваної від потреб населення, призведе до жорстокої диктатури у країні і, звичайно ж, усередині переможе одна політична сила, зжерши іншу. Як результат ми отримаємо монополію аморальної та нелегітимної влади, яку обрав не народ, а яку вони самі собі призначили й самі узурпували. Я сподіваюся, що цього не станеться, але, якщо суспільство поводитиметься інертно, то ця змова може відбутися.

Чи будете Ви під час передвиборної кампанії співробітничати з Валерієм Хорошковським?

– Я з ним не співробітничала від часів “Озимого покоління”, тому нічого не можу Вам із цього приводу сказати. Я взагалі в житті не маю такої тенденції – співробітничати з ким-небудь, я співробітничаю з людьми, які мають спільні зі мною життєві принципи та цінності, я дружу з такими людьми й ніколи не дружу з іншими, і ніколи не співробітничаю з тими, з ким у мене не збігаються принципи. Я взагалі не знаю, як поводитиметься Валерій у цій складній політичній ситуації. Єдине, що нас із ним нині об’єднує, – це те, що він відчув на собі те, про що я попереджала багато років тому, що Тимошенко – це аморальна особа, з якою взагалі не можна мати ніяких справ, яка не має жодного морального права очолювати державу. Думаю, у цьому Валерій Хорошковський уже твердо переконався.

Багато політологів прогнозують, що на президентських виборах Ви заберете частину електорату Віктора Януковича. Погоджуєтесь із цим?

– Сьогодні необхідно розуміти, що ядерний електорат симпатиків двох найбільш рейтингових кандидатів у Президенти – Януковича та Тимошенко – зменшився, як шагренева шкіра. Ми знаємо, що підтримка Партії регіонів і її лідера, на превеликий жаль, у базових регіонах уже менша за 30%, якби було інакше, можливо, я й не пішла б на ці вибори. Тому сьогодні немає потреби відбирати чийсь електорат, треба брати голоси виборців, які твердо говорять, що ні за яких умов не голосуватимуть ані за Ющенка, ані за Тимошенко, ані за Януковича, а таких нині понад 50%, і соціологія впродовж двох місяців це підтверджує, отже, це вже тенденція. Це означає, що виборець визначився, він хоче бачити іншу особу, і це дійсно вимога сьогодення, тому що надалі держава так жити не може.

 

Анна Безродная

“ІнтерМедіаКонсалтинг”

03.06.2009