Інна Богословська, спеціально для рубрики “Віч на Віч”

Добрий день!

Сьогодні ми будемо говорити про дешеві гроші. А ще – про те, що у грошах зазвичай дуже мало справедливості. Судіть самі: тільки-но комусь дістаються гроші, вони від когось ідуть.

На минулому тижні в уряду і Верховної Ради дійшли руки до тих немислимо великих зарплат, що нинішнього року почали одержувати державні службовці та  народні депутати. Звідкіля взялися суми з багатьма нулями у платіжних відомостях, у яких колись красувалися цифри набагато скромніші?

Подейкують, що різке і таємне підвищення зарплат вищим держслужбовцям було розпочато урядом Тимошенко з метою знизити корупцію. Але скажу відверто: ніколи самим лише підвищенням зарплат корупцію перемогти не вдавалося. Зростали тільки розміри хабарів – високооплачувані хабарники обходяться дорожче.

Це просто непристойно – платити чиновникам явно не зароблені ними гроші. Це нечесно тому, що робить   гроші, що заробляються платниками податків, набагато дешевшими.

Уряд змушений робити дві справи, аби забезпечити зростання зарплат у держсекторі: вимагати більше податків і витрачати не зароблені країною гроші. Він зараз робить і те, і інше. Коли з нас збирають більше податків, наші гроші стають дешевшими тому, що ми маємо можливість розпоряджатися меншою частиною нашого заробітку. Коли уряд витрачає не зароблені країною гроші (як, наприклад, узяті в борг чи виручені від продажу “Криворіжсталі”), він додає до забезпечених товарами грошей порожні папірці. І тим самим підштовхує інфляцію.

Можна заперечити: комусь ці нові гроші таки  дістаються – бюджетників у країні багато, ось на їхній вулиці і свято. І це теж не вся правда – гроші дісталися далеко не всім держслужбовцям (лікарям із учителями – якась дещиця). І тому для переважної більшості гроші дійсно стали дешевшими. Ви згодні? Якщо ні – погляньте на перший-ліпший  цінник і згадайте, що на ньому було написано півроку тому.