К’єлл НОРДСТРЕМ,
професор Стокгольмської школи економіки, входить до складу рад директорів декількох шведських і американських компаній. Він є консультантом таких відомих транснаціональних компаній, як Pharmacia, Ericsson, Volvo, Gambro, Procordia і Cardo. Після того, як у 1999 році з’явилася написана ним у співавторстві з професором Йонасом Риддерстрале книга «Бізнес у стилі фанк» (Funky Business), авторів бестселера, переведеного на 25 мов світу, стали вважати глашатаями «нової економіки». У 2003 році Нордстрем і Риддерстрале написали «Караоке капіталізму» – твір, що також претендує на роль бестселера.
Сказати, що К’єлл Нордстрем ексцентричний, – мало. Він вкрай екстравагантний. Його прізвище дуже важко вимовляти з префіксом професор. Скоріше, Нордстрем схожий на одного з персонажів «Матриці». Його довготелеса фігура, загорнена в усе чорне, голена голова і довгі пальці, унизані масивними кільцями, заворожують. Гуру «нової економіки» дійсно вміє «керувати аудиторією». Що він у черговий раз і довів, прочитавши лекцію перед 500-ми представниками вітчизняного бізнесу. Їхня зустріч з автором «Бізнесу в стилі фанк» стала можливою в рамках «Всеукраїнського бізнес-форуму», що відбувся завдяки ініціативі Інни Богословської, що очолює «Віче України» – одного з організаторів заходу. Банкіри і бізнесмени, політики і журналісти, затаївши подих, слухали мову Нордстрема, перериваючи її то сміхом, то оплесками. А кількість питань по завершенні виступу остаточно переконала лектора в тім, що його слова впали на благодатний ґрунт. Мабуть, саме в Україні неоліберальні ідеї шведського професора можуть бути швидше за все втілені в життя – адже будувати на порожнім місці набагато легше, ніж перебудовувати.
«Профіль»: Ви вперше в Україні. Чим вас зацікавила наша країна?
К’єлл Нордстрем: У мене багато причин назвати цей візит в Україну особливим. Ви відноситеся до тієї частини світу, що має, м’яко кажучи, дуже специфічне відношення до Карла Маркса. Одна з ідей, що я із собою привіз, стосується того, що на початку 90-х років Східна Європа і країни СРСР пройшли через революційні перетворення. Приблизно в цей же час бізнес-структури на Заході також відчули на собі революційні зміни. Зіткнення таких двох могутніх імпульсів здатне породити нові процеси, тому мені дуже цікаво спостерігати за тим, що тут відбувається.
«П.»: У чому ви бачите суть змін західного бізнесу?
К.Н.: З початку 90-х років американські, європейські й азіатські компанії почали розуміти, що дійсною цінністю є не активи в банках, не будівлі або устаткування, а те, чим володіємо ми з вами – людський мозок. Комп’ютери? Хто завгодно може купити їх. Устаткування? Ринок пропонує тисячі і тисячі найменувань. І різниця між успішними компаніями і тими, хто вів свій бізнес невдало, виявилася в людському факторі.
Звукозаписна компанія, що заробила купу грошей, зробила це не завдяки своєму унікальному устаткуванню, а завдяки унікальній людині – співачці Мадонні. Не устаткування, не будинки, не фінанси допомогли нікому не відомій ще 10 років тому маленькій фінській фірмі Nokia стати світовим гігантом. Це зробили чоловіки і жінки, що вклали свої знання, свої ідеї в розробку програмного забезпечення, маркетинг, рекламу й інші нематеріальні речі.
Самі успішні компанії сьогодні залежать від інтелекту декількох. Якщо 10 ключових персон підуть, наприклад, з Microsoft, компанія розориться.
«П.»: Як ви відноситеся до процесів глобалізації?
К.Н.: Я не впевнений, що мені самому подобається це слово, але ми змушені його використовувати. Глобалізація як термін має трохи містичний характер. А для деяких людей вона символізує ледве не світове зло. Для мене глобалізація не несе в собі нічого магічного і нічого негативного. Глобалізація – це, мабуть, краще з того, що відбулося з людством за останні 200 років. Я розглядаю глобалізацію як процес об’єднання людей для співробітництва. І ми на цій стадії повинні навчитися переборювати кордон.
Я думаю, що українці теж відчули на собі цей дух співробітництва. Раніше у вас не було такої можливості взаємодіяти з іншою частиною світу. Зараз українські фірми працюють зі своїми колегами з Європи, Азії, Америки – як у науці, так і у виробництві.
«П.»: З моменту виходу вашої книги «Бізнес у стилі фанк» пройшло п’ять років. Які зміни ви внесли б в опис компанії, що будує свій бізнес по-новому?
К.Н.: Ніяких. У книзі ми описували суспільство, як ми його бачимо, і викладали свої ідеї про те, як потрібно керувати компанією в цих умовах. Мені і зараз подобається, як ми це зробили. Але я не вдоволений тим, як ми описали навколишнє середовище, у якому працює бізнес. Повинен зізнатися, ми недооцінили деякі фактори, про які писали. Це стосується сили міжнародних фінансових ринків, фактора Усами бен Ладена, процесів глобалізації тероризму і так далі.
Але, чесно кажучи, я пам’ятаю, як ми мислили в той час. Ми не насмілилися піти далі, тому що боялися, що нас приймуть за божевільних. Тому ми навмисно зводили деякі фактори до норми, а не загострювали їх.
«П.»: У вашій книзі «Бізнес у стилі фанк» Східній Європі присвячена лише одна сторінка. Чи значить це, що ви недооцінили фактор цього регіону?
К.Н.: П’ять років тому багато що виглядало інакше. Але я повинен визнати, що ми дійсно недооцінили, з якою швидкістю буде розвиватися ця частина світу. Ніхто цього не очікував. Можливо, я зовсім не так добре знаю Східну Європу, але є одна річ, що я знаю абсолютно точно. Тут був величезний соціальний експеримент, можливо, найбільший за всю історію людства. Він почався в 1917 році і зараз зупинений. Ви ввійшли у світове співтовариство, маючи абсолютно інші традиції, іншу освіту. Це не добре і не погано – це просто трапилося.
Щоб бути з вами абсолютно щирим, я скажу, що Європа сьогодні занадто структурована. Можливо, є країни, у яких структурованість суспільства знаходиться на дуже низькому рівні – це теж погано. Але європейська забюрократизованість є гальмом для руху вперед. Приймати нові ідеї, запускати нові проекти в Європі дуже складно. А ця частина континенту, де ми з вами зараз знаходимося, має всі шанси уникнути цих проблем. Ми спостерігаємо тут стрімкий розвиток – і це дуже здорово.
«П.»: На чому будується ваша впевненість у позитивному майбутньому України?
К.Н.: Можливо, ви мені не повірите, але ми зараз знаходимося в Каліфорнії. Це європейська Каліфорнія, як я її бачу. Як один південний штат змінив США, так ви зміните Європу. Згадаймо, Каліфорнія була диким, незасвоєним місцем, але все краще, що сьогодні має Америка, відбувається відтіля. Усі важливі інститути в той час були сконцентровані на сході – у Нью-Йорку, Бостоні, Філадельфії, Вашингтоні. У Каліфорнії не було нічого. А сьогодні тільки один штат Каліфорнія за промисловим потенціалом знаходиться на 5-м місці у світі серед інших країн! Там сконцентроване все саме передове, що є в США, усі нові ідеї приходять з Каліфорнії.
І якщо в Європі і є схоже місце, то саме в ньому ми зараз знаходимося. Комусь може показатися, що тут зараз хаос, але саме зіткнення хаосу і порядку здатне народити нові ідеї. Коли я знаходжуся в цій частині Європи, то відчуваю цей сигнал, цей могутній імпульс перетворень. У вас величезна енергетика і бажання поліпшити своє життя. І так буде і далі.
«П.»: Незважаючи на те що вашій теорії вже кілька років, більшість товарів у світі виробляється фірмами, організованими по-старому. Чи не значить це, що ідеї «фанки-бізнесу» з’явилися передчасно?
К.Н.: Можливо. Я навіть сподіваюся, що це так. Але давайте подивимося, що відбувається, наприклад, зі світовими гігантами, такими, як Сіменс або Кока-Кола, що існують уже більше 100 років і є надмірно великими. Вони змінюють свої бренди, тактикові просування товарів на ринку і, звичайно, змінюються самі. Зовні це не так помітно, але всередині компаній відбуваються зміни. От тільки здійснюються вони не революційно, а еволюційно. І той факт, що величезні компанії існують дотепер, – краще свідчення того, що вони міняються, пристосовуються до нового світу. У світі бізнесу немає нічого такого, що було б правильним назавжди. Є тільки те, що правильно зараз, у цей момент. Завтра це може бути вже неактуальним. Але замість старих завжди приходять нові рішення.
«П.»: Так що ж таке, вашим-вашій-по-вашому, капіталізм?
К.Н.: І я, і мій колега Йонас Риддерстрале (співавтор книги «Бізнес у стилі фанк». – Ред.) доводили, доводимо і будемо доводити, що ринкова економіка не є ідеологією. Це просто механізм, що має чудові інструменти для того, щоб визначити, що є ефективним, а що ні. Це універсальний спосіб, що допомагає розібратися, які бізнеси, які компанії можуть приносити прибуток, а які ні. Це дуже просто. І дуже ефективно.
«П.»: У книзі ви пишете про мотивації співробітників компанії. Цей фактор можна використовувати в суспільстві, де спостерігається надвиробництво, і увесь час створюються нові стимули для споживання. А як бути менеджерам української фірми, що зіштовхуються з низькою мотивацією своїх співробітників?
К.Н.: Ми повинні пам’ятати, відкіля ви прийшли. У радянському суспільстві компанії не намагалися зацікавити людей. Була планова економіка і плановий розподіл. Депресивна відповідь на ваше питання – дуже багато років повинно пройти, поки слабко мотивовані люди підуть з ваших організацій і на їхнє місце прийдуть нові – молоді й амбіційні. Немає такого інструмента, який би перетворив людей, готових задовольнятися малим, людей, яких нічого не цікавить, у різнобічні творчі особистості з високим рівнем мотивації. Самі люди повинні захотіти нового – їх неможливо змусити або навчити цьому. Тобто простою зміною обставин справи не вирішити – люди повинні змінитися самі, і в цьому весь фокус.
«П.»: І останнє питання: чому ви завжди носите чорне?
К.Н.: На це може бути дві відповіді. Перша – мені так подобається. Але це ще не все. Друга відповідь довша. Чорний колір неймовірно практичний. Ви можете не звертати уваги на колір деталей одягу, на їхнє сполучення з іншими кольорами. Одягся у все чорне і пішов!
«П.»: Але в такий спосіб ви суперечите власній теорії. Вибравши чорне, ви страхуєте себе від необхідності щодня приймати нове рішення?
К.Н.: Навпаки, це відбулося в результаті перебору максимальної кількості варіантів. Навіть зараз я можу приймати дуже багато варіантів рішень по одягу, нехай навіть тільки в чорному кольорі. Обмеження в одному параметрі не означає обмеження в усьому. Ви не можете бути відкритими у всіх напрямках – тоді енергія буде розпорошуватися. А її потрібно сконцентрувати для досягнення кращого результату.
Журнал «Профіль», Тагір Імангулов.
