Якщо ви помітили, читачу, — говоримо ми з вами не тільки про гроші. І не тільки з фінансистами. От, наприклад, сьогодні ми зустрічаємося з Інною Германівною Богословською, котра очолювала Держкомітет з підприємництва і залишила його в січні, голосно грюкнувши дверима. Можливо, ви, читачу, володієте або керуєте підприємством, і тоді ця людина і його вчинок вас жваво хвилюють. А можливо, ви вже настільки професійні в поводженні з власними грішми, що розумієте: відставка міністра економіки Валерія Хорошковського і відставка голови, що пішла за нею, Держкомпідприємництва Інни Богословської — ланки одного ланцюга, і вони означають тривожний політичний і економічний симптом. Який для приватних грошей ще ніколи добром не обертався. Відчувши цей зв’язок, ми і звернулися до Інни Германівні за роз’ясненнями.
Всі дуже погано
– Інна Германівна… Ваш відхід з високої державної посади… Невже все так погано?
– Дуже погано. Я зрозуміла, що потрібно терміново привернути увагу до того, що відбувається в економіці країни зараз. Пам’ятаєте, військові фільми, коли по карті розпливалася пляма наступу? Отож, зараз по економічній карті України розповзається пляма азаровщини, і якщо ми не почнемо говорити про це явище і боротися з ним, потім прийдеться до цього прийти через кров і сльози людей, що втратять бізнес. Я одна не змогла справитися з цією проблемою. Більше того: у нас два нових міністри, — прекрасні фахівці, але ввійти в курс справи хоча б інструментально вони зможуть місяців через три. У цей час ніхто не зможе бороти з явищем.
– Азаровщина – у вашому визначенні – це що?
– Насамперед, це абсолютно фіскальний підхід, це відмова від ринкових інструментів на користь адміністративних, це пріоритет прямого регулювання економіки через адміністративний ресурс. Це породжує неправду, святенництво. Проголошуються одні принципи, а здійснюються інші, як з податковою реформою. Повідомляємо, що знижується податковий тиск, забираємо пільги з ПДВ, розширюємо базу, але ставку залишаємо колишню. Говоримо про лібералізацію оподатковування, але в Законі про бюджет, або Законі 4001, потроюємо або подесятеряємо ставки податків для спрощеної системи, для страхового бізнесу. І звичайно, азаровщина – це повний правовий нігілізм, відношення до законів як до придуманої дурнями системи. Якщо треба, то ми так і будемо робити. В Азарова така практика ще з часів роботи в ГНАУ, пом’ятаєте листа податкової, котрим скасовували закони? І зараз робиться те ж саме. Саме сумне, що в зв’язку з інституціональною помилкою, підпорядкуванням Міністерства фінансів першому віце-прем’єрові відбувається узурпація влади, втручання в сферу діяльності Держпідприємництва, Мінекономіки, Мінпрому, і все робиться «під килимом». Як члени уряду не бачили бюджету, прочитали його вперше, коли він вже обговорювався і на наступному тижні повиннен був бути поданий у Верховну Раду. Або той же Закон 4001, по суті, що є Малим податковим кодексом за числом новацій, що у ньому вводяться – Азаров подав його через свого підлеглого, депутата Бондаренко. Це зневага командною роботою. Ми взагалі ніколи не обговорювали, що робиться в економіці, які в нас цілі, стратегії. Всі пожежі гасяться в міру їхнього виникнення…
З кишені кожної родини
– Але ці стратегічні, концептуальні небезпеки, про які ви говорите, — як вони можуть переломитися в практику реального фінансового життя громадян?
– Елементарно. Громадяни — це ті ж гроші, ті ж податки, кожне домашнє господарство. І те, що незаконно було введено в бюджеті (скасування пільг з ПДВ на медикаменти, на спирт для медичних цілей), уже спрацювало – ціни відразу злетіли. Потім, навздогін, скасували податки на медикаменти, на памперси, але населення миттєве встигло на собі це відчути. Що відбувається з цінами на ринках? Чому ростуть ціни? Так тому, що ПДВ – це податок з обороту. Якщо він вводиться на товари і послуги, що раніш їм не обкладалися, то в цілому це веде до збільшення цін, адже від податку нікуди не дінешся, це податок зі споживання, тому споживач буде платити більше. Б’ємо — не по підприємствах навіть, а безпосередньо по кожній родині, по кожній кишені. Уявить собі більш непродумані дії так ще в передвиборний рік???
– М-да, погано. Гірше нікуди. Але чому ж ви пішли???
– Боротися в мене не вистачило сил, не було ресурсу. Це не-мож-ли-во! Те, що стало повсякденною практикою, коли на урядовий комітет виносяться документи, яких ніхто до того не бачив… «Ні в кого немає зауважень? Прийнято!» Навіть слова нікому не дає сказати. Рекорд був 9 грудня, коли на засідання було винесено чотири постанови уряду З ГОЛОСУ! – їх навіть не роздрукували. Причому, документи стосувалися зміни оподатковування, тобто, вторгалися в компетенцію Верховної Ради. Мені в комітет перестали подавати документи. Побачили, що в нас дійсно сильна експертиза: якщо до нас попадає сирий документ, він майже ніколи не проходить. Тому минулі закони, у тому числі 4001-й, не узгоджувалися з нами, щоб не одержати негативного висновку. Тому…
– Тому — ви пішли?
– Адже я пішла не просто так. Я пішла, зробивши голосну заяву. І вже є реальна користь! Її прочитали, вона для багатьох стала холодним душем. Адже в багатьох посадових осіб – дуже обмежений потік інформації. Він обмежується спеціально. Подивіться: пан Азаров в останні два дні став публічною фігурою! Вчора він заявив, що планується зниження ставки ПДВ! За одне це я вже пам’ятник на батьківщині героя заслужила! Адже я говорила — що ж це за зменшення податків? У Законі написано — розширення бази за рахунок скасування пільг, а от зниження ставки – з 1 січня 2005 року. До цього ніхто не дочитав. І от на Конгресі ділових кіл Азаров заявляє: ми будемо знижувати ставку податку одночасно з розширенням бази. За одне це варто було піти, тому що це — сотні мільйонів гривень, вийнятих з кишень громадян і оборотних коштів підприємств.
12 років на бензині незалежності. Баки порожні
– А що ви будете робити далі?
– Фонд «Віче України», який я рік тому створила, покликаний виявляти фахівців еліти, що формується, у регіонах, менше – у Києві. Ми будемо створювати для них дискусійні площадки. І зараз темами цих дискусій стане адміністративна реформа, філософія бізнесу і місце України в міжнародному поділі праці і власна економічна політика – який образ економіки ми хочемо бачити? Усередині буде працювати експертна група з оподатковування. У нас не буде проблем з інформацією. Ми будемо виловлювати цей кошмар на рівні задумів. Тому що стало ясно: азаровщина витирає ноги об своїх і боїться тільки громадської думки. Потрібно створювати план розвитку країни. Усі дискретно розвиваються, немає інформаційних площадок. Потрібно домогтися термінологічної точності.
– чи вдасться ваш проект в умовах наростаючої небезпеки, як ви говорите?
– Я не говорю, що це смертельні проблеми. Суспільство розвивається, і насправді суспільство мало на увазі цю владу. Суспільство настільки відірване владою зараз, а влада настільки віртуалізовала себе у власний простір, що мільйон людей, представників влади на всіх рівнях, і інші сорок сім мільйонів живуть у зовсім різних парадигмах. І в цьому наше щастя. Я завжди говорила: слава Богу, що тіньова економіка дала можливість встати людям на ноги і нагодувала країну, – точно так само, слава Богу, що влада в нас, як система, хвора, вона повинна відхворіти. Вона відповідала визначеному етапові розвитку країни. Дванадцять років ми мчали на бензині незалежності. Баки вже порожні. Новий бензин і нові змісти можуть залити тільки люди з зовсім іншим життєвим досвідом і форматом мислення. Не краще і не гірше, не скажу, що ті – негідники, а ці – дурні. Я говорю про те, що азаровщина — метод керування, що сьогодні ВЗАГАЛІ не відповідає ні потребам суспільства, ні потребам влади.
Журнал «Мир Грошей».
