Учорашній день небезпідставно можна зобразити у вигляді піку колізій за лінією уряд — бізнес. 12 галузевих професійних і підприємницьких об’єднань країни, в тому числі найбільше — УСПП, надіслали Президенту, главі уряду та секретарю РНБОУ звернення, в якому поставили вимогу скасувати рішення уряду про запровадження захищених голограмами бланків сертифікатів відповідності продовольчої продукції. У ньому, зокрема, йдеться: «Держава створює ще один інструмент адміністративного тиску на легальних виробників і продавців товарів широкого споживання». Далі автори звернення вказують: «Це створює додаткові перешкоди для вступу України до Світової організації торгівлі та Європейського Союзу» і наголошують, що для вступу до них обов’язковою умовою є скасування інституту обов’язкової сертифікації.
Того самого дня прес-служба Кабміну опублікувала коментар стосовно заяви про відставку голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Інни Богословської. (До звернення стосовно своєї відставки вона занесла гостру критику методів роботи уряду та першого віце-прем’єра М. Азарова). Прес-служба поспішила представити відставку як здійснений факт («сталася з об’єктивних причин»), хоча, як відомо, на той момент її ще не прийняли, і пояснила цей демарш Богословської «рівнем та якістю роботи» очолюваного нею Держкомітету таким, що не відповідає «поточним вимогам економічної ситуації, стратегічним завданням, визначеним Програмою діяльності уряду». Словом, відповідь уряду на критику, яка прозвучала на його адресу, в побуті могла б звучати дуже просто: «сам винен».
Учора в другій половині дня Богословська (на прес-конференції для журналістів столичних ЗМІ) вступила у відкриту полеміку з урядом із питань регуляторної політики. За півгодини до початку цієї публічної дискусії вона дала бліц-інтерв’ю «Дню»:
— Інно Германівно, Кабмін опублікував коментар про вашу відставку…
— Це зробив не Кабмін, а лише його прес-служба. І в мене виникає запитання, чи входять подібні коментарі до функцій цієї служби? Я впевнена, що оцінка дій вищих посадових осіб держави не входить до переліку повноважень цього підрозділу уряду.
— Можливо, прес-служба отримала відповідне доручення?
— Ми цього не знаємо. А в самому коментарі про це нічого не сказано.
— А чому ваша заява про відставку потрапила до Кабміну, а не до Президента?
— Мою заяву подано до канцелярії Президента в понеділок.
— Чи можливий, на вашу думку, компроміс із Кабміном?
— Сьогодні вирішення питання (про відставку — Авт. ) знаходиться в компетенції і, відповідно, на розгляді Президента. Я думаю, що моя заява додасть підстав для обговорення питань економічної політики, точніше її відсутності або присутності в економічному блоці уряду. Якщо переглянуть концептуальний підхід, якщо ми побачимо, що на посаду першого віце-прем’єра приходить людина, яка не є прихильником адміністративної системи, тоді компроміс справді можливий. Я із задоволенням працюватиму з ранку до ночі, щоб економіка України процвітала. З Азаровим ми є ідеологічними противниками. Він — прихильник адміністративної системи та посилення фіскального тиску, а я — прихильник ринкової економіки та ринкових інструментів управління нею. Зрозуміло, що я не можу схвалити методів, які застосовує мій візаві.
— Якщо відставка стане реальністю, то які у вас на цей випадок плани?
— Виключно політична діяльність. Я ще до роботи в уряді створила фонд «Віче України», до завдань якого входить консолідація суспільства та його еліт, вироблення та суспільне обговорення плану розвитку країни, в тому числі проведення адміністративної реформи, економічних перетворень. Будемо цим займатися.
— У iнтернет-видань, які пов’язали вашу відставку зі створенням у країні ще однієї опозиції, не було підстав для таких тверджень?
— Звісно, ні.
“День”, Віталій Княжанський.
