Кандидат в народні депутати від Партії регіонів Інна Богословська дала інтерв’ю в ефірі Харківського обласного державного радіо.
– Інно Германівно, більшість харків’ян та жителів області віддали свої голоси на минулих виборах 2006 року за Партію регіонів. Чи будуть цьогорічні вибори за результатами тотожними минулим залежить від багатьох чинників. Найперша перепона для партії Віктора Януковича – лідера цієї політичної сили – підвищення тарифів у Харкові та ситуація з заходами міської влади щодо забезпечення життєдіяльності мегаполісу, зокрема заміна ЖЕКів на КП «Жилкомсервіс». Чи були інші шляхи, крім збільшення тарифів, у місцевої влади? Як реагуватиме партія, членом якої ви стали, на порушення у ціноутворенні? І взагалі, чи існують порушення?
– Доброго вечора, Харків! Я впевнена, що сьогодні вибір людей щодо партії, за яку потрібно віддати свої голоси на цих виборах, значно ширший, ніж тільки питання цін у ЖКГ, тому що цей вибір фактично обумовлює подальший шлях розвитку країни, а значить, і наших сімей. Ви знаєте, що ми отримуємо енергетичні ресурси з-за кордону, і це – головний чинник, який впливає на вартість послуг у житлово-комунальному господарстві. Тому після того, як були підвищені ціни на газ, нафту, ми, безумовно, не могли залишитися на тих цінових параметрах, на яких були раніше. Система ЖКГ не реформувалася останні 30 років, тому в Україні фактично падає зараз вся система інженерних мереж, вся система водопостачання, тому що ресурс уже вичерпано. І якщо ми найближчі 7-8 років не проведемо 100% модернізацію всіх комунальних мереж, то будемо мати Алчевськ у кожному місті, в кожному селі, в кожному районі.
Для України зараз це виклик. Ми повинні мати економічні ресурси для того, щоб терміново реформувати всі мережі: перекладати труби, ремонтувати котельні, робити автономні системи опалювання тощо. Ми повинні зробити змішаний ресурс: з одного боку, держава виділяє шалені гроші. Вперше за історію України Уряд Януковича сформував окреме міністерство для того, щоб працювати над реформою ЖКГ, і перше в історії України цього року виділено 7,5 млрд. на реформування ЖКГ.
Місцеві ради в багатьох містах виявились нездатними освоїти такі великі гроші, тому що ніколи раніше гроші з центрального бюджету не поступали на реформування ЖКГ. З іншого боку, безумовно, потрібно було переглянути тарифи, ви знаєте, що вони не переглядалися останні декілька років і залишались на тому рівні вартості енергоносіїв, які були декілька років тому, а це величезна різниця – в 2,5-3 рази. Тому цей болісний процес проходив досить агресивно. Хоча опозиція використала це підвищення як головне гасло проти Партії регіонів, всі губернатори в Україні — це губернатори від «Нашої України», тобто тих, хто кричав, що вони – опозиціонери. Але на їх територіях впливу підвищувались тарифи.
17 з 27 регіонів України мають у владі «помаранчеву» чи БЮТівську більшість, і на їх територіях тарифи підвищувались навіть більше, ніж на сході України. Тому намагання опозиції зробити це політичним гаслом – абсолютно відверта брехня, оскільки, що на сході, де Партія регіонів має більшість, що на заході, де БЮТ має більшість, що в центрі, де мала більшість «помаранчева» коаліція, всюди підвищувались тарифи.
Тому це просто економічна необхідність.
Уряд Януковича і Партія регіонів бачать головне своє завдання в тому, щоб підвищення доходів населення було значно вищим, ніж темпи підвищення платні за комунальні послуги, і це досягнуто в цьому році. Наведу приклад. Номінальна заробітна плата за 8 місяців виросла в середньому на 25%, а реальна заробітна плата виросла на 12%. Тобто в половину збільшення заробітної плати справді інфляція з’їла, і підвищення цін, в тому числі і на комунальні послуги, але половина реально збільшила купівельну спроможність кожної сім’ї. Партія регіонів гарантує, що темпи зростання доходів населення будуть вищими, ніж темпи зростання цін.
– Інну Богословську, лідера «Віче» 2006 року, а до цього – „Озимого покоління”, народного депутата, яка не погоджувалась з багатьма позиціями регіоналів, хочу запитати, яким чином її переконали увійти всією командою до складу Партії регіонів? Які спільні позиції з цією політичною силою відшукали «озимі»?
– Якщо «озимі» в 2002-му – це був перший модерністський проект, і фактично ми тоді вперше продемонстрували Україні нову якість політики, то в 2006-му – це вже була політична сила, політична партія «Віче», яка практично стала представником середнього класу, інтелігенції, малого і середнього бізнесу. Ми вперше разом із суспільством розробили стратегічний план розвитку країни на три роки. І тому, коли в жовтні того року партія «Віче» провела свій з’їзд, ми проаналізували причини поразки на тих виборах, причини того, що нас не пропустили в Парламент, і зрозуміли, що ми не можемо бути осторонь. Ми зрозуміли, що українська інтелігенція, малий і середній бізнес, середній клас не можуть бути поза політичним процесом. Тому ми звернулися до Президента і до Прем’єр-міністра з пропозицією розглянути план розвитку країни як підставу для проведення структурних реформ в Україні, бо далі латати дірки в режимі сьогодні на сьогодні вже неможливо, країна повинна мати довгострокову перспективу. Ми надіслали і план розвитку країни, і лист до Секретаріату Президента і до Прем’єр-міністра. Це п’яте звернення до Секретаріату Президента, і, як і раніше, ніхто навіть не відгукнувся. Навіть не прислали відповіді, що надішли ваші документи.
Але від Прем’єр-міністра ми отримали в той же день дзвінок, і наступного дня ми зустрілися з Віктором Януковичем, мали більш ніж годинну розмову, і в результаті розмови ми визначили: Партія регіонів і «Віче» мають декілька суттєвих позицій, які є спільними.
Це нейтральний позаблоковий статус, бо від того, як ми визначимося в зовнішній політиці, буде дуже багато залежати. Ми впевнені, що України не повинна йти польським шляхом, де вся країна стала з промислової торговельною, фактично великим ринком, це не є шлях розвитку для України.
І «Віче», і Партія регіонів вважають, що Україна повинна бути самодостатньою, промисловою, індустріальною і постіндустріальною країною. Тому наше головне завдання — це захист і вихід на світові ринки національного виробника.
Ми знаємо, що освіта є ключем до новітньої цивілізації. І якість освіти закладає підвалини для конкурентоспроможності української економіки. Тому освіта стає пріоритетом, оскільки це – і робота з молоддю, і форсування державної політики щодо молоді, щоб молодь не від’їжджала за кордон, а залишалась працювати в Україні і мала тут гідне життя.
З жовтня 2006 року до весни ми працювали разом. Вперше за 16 років незалежності України ми зробили в Кабінеті Міністрів Комітет з реформ, який почав працювати над стратегією розвитку України. На превеликий жаль, 2 квітня вийшов указ Президента – почалась політична вакханалія, і всі плани щодо серйозного, глибинного реформування країни ми вимушені відкласти зараз до нової перемоги на нових виборах, до формування нового уряду Януковича.
Але для того, щоб це сталося, прийдіть на ці вибори, бо це такий нахабний виклик тим, хто проголосував за Партію регіонів. Це виклик, на який потрібно відповісти твердо.
Ми розуміємо, якщо буде вміла влада, і якщо буде ефективне управляння на рівні держави, якщо повноваження передадуть на місця разом з грошима, то якість нашого життя за п’ять років роботи нормального уряду буде зовсім іншою.
– Що заважає Партії регіонів відкрити очі співгромадянам на головний передвиборчий постулат пропрезидентської сили – недоторканність, про прадавню історію зняття цього імунітету з депутатського корпусу, суддів та Президента? Один із лідерів партії Нестор Шуфрич заявив місяць тому в ЗМІ, буцімто є подібний проект закону, за який особисто він голосував це в 2002 році. Чи відповідає це дійсності, і чому, на ваш погляд, в такому разі протягом сесій двох скликань Верховної Ради представники БЮТ та «Нашої України» не голосували за цей закон?
– Якщо ми кажемо про таку політичну силу, як БЮТ, – якщо буде знято депутатську недоторканність, я вам гарантую, що більше половини депутатів, які зараз у списках кандидатів в депутати від БЮТ, будуть вимушені чи поїхати з країни, чи сісти зовсім в інші місця, ніж Верховна Рада. Тобто це абсолютний блеф, що вони за зняття недоторканності, якщо б вони хотіли її зняти, вони б зараз, у вересні, були в залі Верховної Ради і зняли б її.
Чому «Наша Україна» не голосує, при тому що це їх передвиборче гасло?
А хіба гасло «Закон один для всіх» стосується нашого губернатора Аракова, який поза нормами Конституції знаходиться на своєму місці і ще намагається вчити всіх нас, як треба виконувати закон? Конституція прямо каже, якщо депутати обласної ради 2/3 голосів проголосували за недовіру голові обласної державної адміністрації, Президент зобов’язаний змінити цю людину на посту. Ми маємо незаконного губернатора, який фактично очолює передвиборчий штаб політичної сили, гаслом якої є «Закон один для всіх».
Я хочу нагадати, що в нас закон один для всіх. Як сталося і тоді, коли син Президента стріляв у прокурора?
Тобто цинізм і брехня це є сутністю політики БЮТ, а абсолютне нехтування законом – сутність політики «Нашої України».
Був такий великий філософ Фрейд, він казав, що людина, в якої є велика вада в середині, як правило, в своїх гаслах каже те, що є абсолютним протиріччям тієї вади. Коли кажуть «Закон один для всіх» — дивись, що ми є першими порушниками закону, тому ми кажемо, що закон повинен бути для всіх.
Коли кажуть «Справедливість є, і за неї треба боротися» – дивись в середину, жодної справедливості у Фельдмана, який зламав Сумський ринок у Харкові і очолює те, що називається безладом на ринку «Барабашово», немає.
Я впевнена, що наші слухачі — люди дуже досвідчені, а Харків і область можуть пишатися великим рівнем культури. Люди розберуться, і на цих виборах Партія регіонів отримає більшість. Крім того, я впевнена, ця підтримка буде вищою, ніж раніше, тому що до неї долучаться голоси виборців «Віче», СДПУ(о) та УСПП – Партії промисловців і підприємців. Всі представники цих вагомих політичних сил сходу і центру України сьогодні є єдиною командою з Партією регіонів. Тому підтримка Партії регіонів, я впевнена, на цих виборах буде значно більшою, і я закликаю всіх не бути байдужими, бо сьогодні ми обираємо шлях країни.
– Інно Германівно, звісно, радіоефір зараз став ареною для передвиборчої боротьби. В агітаційних роликах ваші опоненти стверджують, що Партія регіонів обіцяє підвищення рівня життя українців без економічного підґрунтя. Це справді так? Чи ви можете економічно обґрунтувати майбутнє підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат?
– В цьому є головна різниця між програмою Партії регіонів і між програмою «Нашої України» і БЮТу.
Партія регіонів завжди казала, що соціальні стандарти можна підвищувати безболісно для економіки тільки за умов, якщо зростатиме промислове виробництво і валовий національний продукт. Всі соціальні програми Партії регіонів, які прописані в передвиборчій програмі 2007 року, коштують для бюджету-2008 30 млрд. грн. Ми підвищуємо темпи промислового розвитку і валового національного продукту на 52 млрд. грн., тобто навіть той бюджет, який уже зараз пропрацьовується і фактично готовий, полягає в тому, що наступного року доходи збільшаться на 52 млрд., соціальні програми – тільки на 30 млрд. Ще 22 млрд. залишаються для інвестиційних програм, у тому числі і для реформи ЖКГ, тому що наступного року на ці цілі буде виділено більш ніж 8 млрд. гривень.
Тимошенко могла зробити те, що майже не привело всю нашу країну до економічного краху, коли підвищувалися виплати пенсій і зарплат, за рахунок того, що гроші друкувалися на станку. Звідки в нас тоді були черги за паливом, чому зник цукор, м’ясо, тому що викинули гроші, які не були отоварені продукцією, тому що, якщо ти не маєш промислового зростання, адже підвищуєш соціальні виплати, – завжди є інфляція і кризи.
І те, що сьогодні Уряд Януковича є найбільш ефективним урядом за всі останні роки в Україні, це доказано нашим сьогоденням, це доказано тим, що сьогодні, навіть не дивлячись на цю політичну кризу, в Україні найвищі в Європі темпи зростання промислового виробництва валового національного продукту. Якщо Уряд Януковича буде працювати і далі, то ми будемо мати таке зростання і наступного року. І це значить, що кожного року ми зможемо підвищувати і пенсії, і заробітні плати, і розширювати виробництво, відкривати нові заводи, не тільки ремонтувати старі. Країна буде зростати, розквітати, а все решта – то експерименти.
Ну, скільки ми можемо давати ставити над собою експерименти тим, хто тільки вміє балакати? Подивіться на цей помаранчевий табір. Там же його не залишилося. Є маленький шматок «Нашої України», за який вже соромно. І як Президент не намагається своїм власним авторитетом підвищити авторитет «Нашої України», вже нічого там не зробиш.
І величезна така нахабна нагла сила врунів —БЮТ, — який просто брехню зробив сутністю своєї політики, який веде до влади нахабних олігархів…
БЮТ розпалює у суспільстві злобу, ненависть, пошук ворога у власній країні.
– Головне гасло БЮТ — Тимошенко «Український прорив». Здавалося б, прогресивна думка. Регіони стверджують, що це запозичено БЮТом у Партіі підприємців і промисловців і особисто – її лідера Анатолія Кінаха. Якщо це правда, чого б регіоналам не відсудити авторське право пана Анатолія?
– Захищати авторське право під час короткотривалої передвиборчої кампанії дуже тяжко. Весь політикум знає, скільки років пан Кінах писав роботу «Український прорив». Коли він її видав, її всі читали. Вперше в історії України було втілене гасло прориву, тобто економічного стрибка, а не поступового економічного розвитку. І тоді все це обговорювалося, і тоді всі знали, що це перша пропозиція пана Кінаха.
Першим був Анатолій Кінах і вся Спілка промисловців і підприємців, експерти якої працювали над цим проектом.
Але крадуть же не тільки це, крадуть слоган всеукраїнського обговорення. «Віче» проводила всеукраїнське обговорення з 2003 по 2006 рік. В результаті з’явилася книжка «План розвитку країни», яка мільйонним тиражем була розповсюджена в Україні. Натомість кажуть: «Вперше в Україні БЮТ влаштував всеукраїнське обговорення, приєднуйтесь». То теж брешуть. І як сьогодні привласнюють чужі ідеї, завтра будуть привласнювати чужу власність тому, що Тимошенко сказала знову, що вона буде робити реприватизацію.
Хочу навести людям цитату Тимошенко. Виданню «Корреспондент» вона сказала: «Буде реприватизація, і буде це за будь-яких умов. Мені кажуть, – каже Тимошенко, — що світова спільнота не зрозуміє, але, незвжаючи на це, я буду робити реприватизацію, а кому це не подобається, нехай скаржаться в ООН».
Навіть не до судів, а в Організацію Об’єднаних Націй! Тобто суди працювати не будуть. Громадяни повинні розуміти, до чого закликають ці люди.
Тому люди, будьте уважними. «Обережно — БЮТ!» – це, я думаю, салоган цієї кампанії.
– Інно Германівно, аудиторія обласного радіо складає понад мільйон слобожан. До виборів 2007-го залишається 18 днів, що б ви сказали землякам напередодні цієї події?
– Прошу вас, шановні наші слухачі, від серця, від досвіду, бути зараз дуже уважними і дуже активними тому, що, чесно кажучи, на такому Рубіконі, як зараз стоїть Україна, ми ніколи ще не стояли. Якщо ви, навіть підтримуючи Партію регіонів, подумаєте «та за них і так всі проголосують» і не підете на вибори, то може саме вашого голосу і не вистачить для того, щоб країна отримала стабільність. Сьогодні вирішуємо: чи буде стабільно, спокійно і активно розвиватись Україна, будуть в нас підвищуватися заробітні плати, пенсії, буде один за одним поновлюватися підприємства і будуватися нові, будуть будуватися наші дороги, житлово-комунальна сфера, чи буде другий сценарій за БЮТом.
Це сценарій глобальної ворожнечі. Ви пам’ятаєте, як 18 тисяч державних службовців викинули на вулицю за місяць, а після того – ще 12, і знову будуть викидати на вулицю тих, хто не є «своїми», і знову будуть шукати ворогів, і знову будуть стращати тюрмами, і знову будуть відбирати заводи та фабрики, і знову українці будуть проти українців на барикадах. Це той сценарій, який буде за БЮТом.
Сценарій «Нашої України» інший – ми продамо всю Україну іноземцям, чужаки будуть панувати на нашій власній землі.
Тож, якщо ви хочете, щоб ваші сім’ї жили спокійно, щоб зростав достаток, панували стабільність і добробут, ваш вибір — Партія регіонів. 30 вересня прийдіть на вибори і віддайте свій голос за Партію регіонів. Сьогодні ми з вами обираємо можливість нормального розвитку в країні чи новітні революції і безкінечну ворожнечу. Це вибір для будь-якої нормальної людини абсолютно ясний – це вибір на користь Партії регіонів.
20.09.2007
