На відміну від політиків, українські виборці не роблять трагедії з сьогоднішньої політичної кризи. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією TNS з ініціативи громадського об’єднання «Віче України». Дослідження проводилося у містах-мільйонниках 14—15 січня цього року (опитано 1000 респондентів). Половина опитаних (49,7%) зазначили, що вони просто засмучені через останні політичні події, а ще 20% взагалі не відчувають емоцій з цього приводу. І лише 5,7% українців налякані тим, що відбувається у політичному середовищі. Виявляється, у наших співгромадян — міцні нерви, чи, може, імунітет вже виробився на політичні потрясіння. «Політики істеризують політичну ситуацію, замість того щоб історизувати її, тобто намагатися, щоб вона пішла в історію», — скаламбурив політолог Вадим Карасьов, другий номер у списку «Віче», вчора на прес- конференції.
Також виявилося, що в суспільстві небагато прихильників радикальних заходів на кшталт продовження революції або введення надзвичайного стану (3,5% і 2,6% відповідно). Майже половина респондентів (47%) бачать вихід із кризи у обранні якісно нового складу парламенту, про що також свідчить низький рівень довіри до нинішньої Верховної Ради (7,7%). Іще 23% пропонують змінювати владу конституційними методами, не чекаючи виборів.
На переконання лідера партії «Віче» Інни Богословської, люди вже не хочуть «просто нових». «Люди зараз кажуть: нам треба нову якість нових людей. Інший рівень професіоналізму, інший рівень відповідальності, інший рівень публічності — це запит суспільства до влади», — заявила Богословська. Вона також зазначила, що маленькі партії матимуть велику вагу в парламенті, «як той цемент, який може зв’язати тих, хто претендує на монополію в політичному просторі».
Водночас Вадим Карасьов зробив припущення, що в парламент пройдуть дев’ять політичних сил, а саме «три трійки». «Перша трійка — це великі партії, друга — середні, третя трійка — це міноритарні політичні проекти. Але вони будуть нові. Це може бути та ж «Пора», «Віче» та ще якась третя сила», — припустив Карасьов. За його словами, у майбутній парламентській більшості буде своя «активна меншість, яка задасть нову планку в діяльності парламенту, створить передумови для нового парламентського циклу і нової політики, — заявив політолог. — Це буде така «воронка», яка буде втягувати нових людей, — творчих, молодих, авангардних. Тому що політика не може бути без авангарду. Є надія, що якісно нові політики створять нову атмосферу і новий масштаб громадської і політичної діяльності».
На прохання журналістів прокоментувати нову «маякову війну» між Україною та Росією І. Богословська заявила, що все, що діється зараз у Криму, — «це маленькі ознаки величезної кризи». На її переконання, радикалізація ситуації в Криму має три основні напрямки. «Перший — це пряме втручання Росії через фінансування проросійських сил, а також політичних угруповань кримських татар. Другий — це прямий вплив арабських держав через зміну імамів у кримських мечетях, які сповідують досить радикальні напрямки ісламу. І третій — це внутрішнє протистояння старих і нових банд-угруповань. Сьогодні в Криму іде реанімація бандитських структур», — стверджує лідерка «Віча». За її словами, Президент, парламент та Кабінет Міністрів взагалі не хочуть зараз звертати увагу на те, «що в Україні тихо- тихо народжується своя власна Чечня». «За маленькими дрібничками на кшталт маяків ховаються величезні процеси, направлені на від’єднання Криму від України», — вважає І. Богословська.
Олена Яхно
Газета “День” №3, середа, 18 січня 2006
