Інна Богословська, спеціально для рубрики “Віч на Віч”

21.11.2005

Доброго дня! Я – Інна Богословська, і сьогодні ми будемо говорити про старих друзів та нову владу. Про знов нову владу. Ви вже всі знаєте, що Президент почав змінювати губернаторів. Блукає безліч слухів і думок – чого та чому. А я скажу: ще в березні-квітні було ясно, що багатьох із тих губернаторів, яких призначали, незабаром доведеться міняти. Вони, може, і непогані люди, але здебільшого не до того місця були приставлені.

Мені багато років довелося бути керівником як у корпорації, так і на держслужбі, і я точно знаю – в жодному разі не можна призначати людей на посаду за ознакою особистої відданості керівнику або якщо разом з ним з’їли пуд солі. Нічого доброго з такої відданості, звичайно, не виходить. Так само не можна було призначати губернаторами людей, головною відзнакою яких була особиста відданість Президентові або його оточенню і участь у «помаранчевій революції».

Та й взагалі – якщо в когось раптом виявиться талант революціонера-руйнівника, зовсім не факт, що в нього ж є ще й талант будівника. Різні це професії, погодьтеся.

Коли ви будете читати ці рядки, найімовірніше, вже будуть призначені нові обласні начальники, і по тому, кого саме призначать, можна буде зрозуміти – чи дійсно нова влада взялася наводити порядок або це так, імітація бурхливої діяльності перед виборами. Ясно, що нових губернаторів чекає купа не зроблених їхніми попередниками справ. І ще – призначені обласні голови мають виправляти помилки попередників.

“Новобранцям” не позаздриш. Але, з іншого боку, – ніхто не примушує їх бути губернатором, справа це, як я розумію, – добровільна. Тож нашого співчуття нові обласні начальники аж ніяк не потребують. І все ж, де в чому ми їм можемо допомогти – досить не посоромитися нагадати їм при нагоді, чого саме від них чекаємо. Зробити це нескладно, і для цього є безліч можливостей. Можна дочекатися виборів і тоді сказати своє слово. А можна раніше – коли у вашому місті будуть зустрічатися з виборцями мої товариші по “Віче”. Приходьте, розкажіть, що треба зробити у вашому місті, щоб жити стало зручніше, – разом ми зможемо більше.