1. Зрозуміти, що суть нинішньої кризи – це остаточний крах пострадянських економічних, суспільно-політичних та ідеологічних моделей. Нарешті завершується пострадянський етап розвитку України.
2. Прийняти, що в разі краху системи перехід до нової завжди та неминуче відбувається із жертвами й втратами. Тільки число цих жертв і втрат може бути мінімальним, якщо найактивніша частина суспільства приготує точний план і реалізує його вчасно.
3. Розпізнати один одного і познайомитися тим 4% активної, креативної та пасіонарної частини громадян, які здатні стати носіями картини майбутнього і «гарантами нових цінностей».
4. Визначити головні цінності, критерії та параметри нового суспільного й державного ладу в Україні, навколо яких можна об’єднатися тим 4% «пасіонаріїв» і 12-18% активних громадян, які готові активно просувати та захищати своє право на майбутнє, що ґрунтується на нових цінностях.
5. Визначитися з легітимною процедурою «перезаснування країни», яка мінімізує втрати та ризики переходу і буде зрозуміла провідним українським партнерам у світовій громаді.
6. Прописати процедуру переходу та головні параметри нового ладу країни і провести максимально відкриту публічну дискусію в українському суспільстві та з іноземними партнерами.
7. Укласти новий суспільний договір і закріпити його в тексті нової української Конституції, яку буде ухвалено на всеукраїнському референдумі. Здійснити на базі цих нових правил суспільного життя формування нових органів законодавчої та виконавчої влади.
