Незважаючи на всі неприємні слова, яких заслуговує робота влади в Україні, сьогоднішній день приніс кілька новин, яких ми чекали роками.
Перше – почало працювати суспільне телебачення.
Нарешті! Слава Богу! І всім тим, хто цього домігся. Зрозуміло, що це початок, що мало грошей, багато тупиць-бюрократів, мало безстрашних і креативних – але це Реальний початок правильної інформаційної політики. В добрий час!
Друге – Кабмін подав до парламенту законопроект про державне фінансування політичних партій.
Багато-багато років тому ми з Євгеном Кушнарьовим наполягали на цьому законі – але він був невигідний держателям великих грошей, великої влади і великих брендів. А без цього закону говорити про чесні і конкурентні вибори просто неможливо. Це – єдиний шлях для перемоги на виборах політиків і політичних партій неоліт архаїчного типу. Нещодавно колишній прем’єр-міністр Литви розповів мені, що тільки після прийняття закону про державне фінансування партій Литва перемогла політичну корупцію і змогла побудувати дійсно демократичні інститути влади.
Тепер залишилося прийняти такі нові правила!
Третє – в Росії 40 днів з дня вбивства Нємцова відзначили «хвилиною НЕмовчання».
Це ще одне підтвердження (після безпрецедентного та історичного нагородження премією «Ніка»), що Росія виходить з путінської «коми». Це – ще не кінець рашизму, але ті безумовні ознаки, які означають безумовний кінець. Чи не довше року. Допоможи, Боже!
І четверте – в один день в Харкові, головному Бастіоні путінізму і сепаратизму України, намагалися підірвати стелу з Українським Прапором – але вона встояла; і в цей ж день не встояв Кернес – його справа віддана з ручного Дзержинського райсуду міста Харкова у Київський суд міста Полтава.
Вдумайтеся в символізм назв: з підконтрольних Гепі суду імені тирана Дзержинського – в суд імені столиці України Києва в самий Центр України – Полтаву.
Добра Новина! Навіть для тих, хто вважає себе атеїстом або язичником)))
