Виступ голови Держкомпідприємництва Інни Богословської на прес-конференції в Українському домі 16.07.2003

Шановні друзі, дозвольте подякувати вам за те, що ми зібрались сьогодні тут обговорити ті проблеми і ті питання, які стоять сьогодні перед нашими підприємцями, а також те, як і коли ці проблеми збирається вирішувати наш Комітет і які плани та цілі ми ставимо перед собою на найближче майбутнє. У своєму виступі я б хотіла зупинись на кількох основних моментах.

Багато з вас – фахівці з економічних питань, і ви бачите ті тенденції, які існують сьогодні в сфері бізнесу. В першу чергу це велика проблема єдиного податку на фізичних осіб. Уже на практиці ми маємо роздроблення підприємств на такі собі гуртожитки фізосіб-суб’єктів підприємницької діяльності. Наприклад, тенденція, коли в банках створюється один офіс з головними керівниками банків, а решта працівників – фізичні особи, які працюють на єдиному податку. Ми маємо заводи, які працюють за таким же принципом, і всіх головних спеціалістів змушують переходити на єдиний фіксований податок для фізичних осіб. Це не є нормальною тенденцією.

Ми змогли призупинити ті негативні для наших підприємців вимоги і поради, які нам пропонував, наприклад, МВФ. Я особисто три дні працювала з фахівцями МВФ, і ми домоглися того, щоб з України було знято вимогу перейти на уніфікацію спрощеної системи за наступним принципом: щоб спрощена система розповсюджувалась тільки на ті підприємства, які мають річний обіг до 300 тис. гривень. Всі, хто має обіг від 300 і вище повинні, за вимогою МВФ, іти на загальну систему оподаткування. Мені вдалося це зняти. Оскільки, я вважаю, ми повинні зберегти спрощену систему.

Є ще безліч проблем з єдиним податком на фізосіб. Зараз потрібно знайти компроміс в таких непоодиноких суперечках і не дозволити порушити всю систему оподаткування. Необхідно знайти порозуміння і з зовнішніми фахівцями, і з фахівцями всередині країни. Бо це позиція багато в чому і Міністерства з фінансів, і віце-прем’єра Азарова – що можна уніфікувати таку ставку і підвищити поріг для ПДВ до 300 тис., а всіх інших перевести на єдину систему оподаткування.

Щоб знайти порозуміння, ми запропонували кілька компромісних рішень вирішення цього питання. Я думаю, що восени головним завданням Комітету стане прийняття закону про малий і середній бізнес – закону, який врегулює досконало на найближчі, я маю надію, п’ять-сім років систему спрощеного оподаткування. Цей документ лежить вже більше двох років у Верховній Раді, його було подано свого часу Президентом як невідкладний, але завдяки тому, що в парламенті є такі апологети знищення спрощеної системи як, наприклад, пан Терьохін та інші депутати, цей закон не обговорювався. Я думаю, що ми все-таки знайдемо порозуміння з Верховною Радою, і восени цього року приймемо закон про малий і середній бізнес, в якому передбачимо всі інституційні засади діяльності спрощеної системи на найближчі роки.

Безумовно, в ході розвитку нашої країни буде змінюватись і ця система. Ми повинні розуміти, що ніщо не може бути законсервованим – через п’ять років, я думаю, ми знову повернемось до цієї системи, і знову будемо її покращувати залежно від того, в яких економічних умовах існуватиме наша країна.

Я б на цьому закінчила, думаю, що в вас є багато питань. Я хочу надати слово – три хвилини – заступникам, щоб вони сказали про ту стратегію, яку вони вбачають в діяльності Комітету. І ще одна деталь…дуже велике питання, яке ми будемо обговорювати і з громадянами України, і з фахівцями. Ми вважаємо за необхідне розпочати систему розвитку кластерів в Україні. Ця система забезпечить взаємодію між великим, середнім і малим бізнесом.

Кластер – це система, за якої велике підприємство залучає до співпраці на постійній основі малі та середні підприємства, які виготовляють для цього великого підприємства ту чи інші продукцію, обладнання, послуги і так далі. Система кластерів дозволяє нам встановити контакт, такий необхідний зараз в Україні, між мікро-, малим, середнім, великим бізнесом. По-друге, ця система допомагає малим і середнім підприємствам відчувати, що таке культура бізнесу в великих підприємствах, і враховувати всі особливості при переході до великого бізнесу. І по-третє, це, безумовно, стабілізація відносин в малому і середньому підприємництві, бо коли є великий замовник, то є стабільність і в розвитку підприємства.

Крім того, ми розуміємо, що інноваційні моделі – це те, що вкрай необхідно сьогодні Україні. І малі, і середні підприємства можуть запропонувати в сфері хай-тек технологій, ай-ті технологій величезний перелік послуг, яких дуже потребують зараз великі підприємства, але в цих великих підприємств не вистачає ні часу, ні фахівців для того, щоб забезпечити себе власними силами. Тобто кластери – це буде одна з нових великих сфер роботи Комітету з підприємництва. Дякую за увагу.