9 лютого Президент України Віктор Ющенко виступив перед депутатами Верховної Ради України й висловив своє бачення стратегічного розвитку України. Згаданий виступ Президента для «Інтернет-Віче» прокоментувала Інна Богословська:
– Всі «вічники» (члени об’єднання «Віче України») раді з того, що Віктор Ющенко прочитав і використав наш «План розвитку країни» – цю абетку для Президента. Неважливо, що ми ні від нього, ні від його спічрайтерів не одержали жодної відповіді на наші звернення з пропозицією використати стратегію, викладену в «Плані розвитку країни». Зараз це не так уже й важливо – важливо, що влада усвідомила необхідність у стратегічному баченні, осмисленні завдань, що стоять перед країною, суспільством і політиками.
На жаль, звернення не є повноцінною стратегією, у ньому безліч недоробок, але що є цінним – у ньому є кілька стратегічних кроків і сенсів, які конче потрібно сприйняти і якими треба керуватися.
Ми дуже раді, що в посланні Президента згадуються три важливі обставини, які пояснюють багато чого з того, що нам треба зробити. Всі три згадані в «Плані розвитку країни», далеко не вчора сформульовані, вони є результатом праці безлічі громадян України та кваліфікованих експертів, і добре, що ці три обставини використані, серед інших, для формування президентського Послання. Йдеться про те, що через Україну нині проходить передова лінія глобального розвитку демократії. Що Україна не має інших шансів, як за лічені роки пройти той шлях економічного розвитку, який стара Європа проходила за сотні років – наздоганяти нинішніх лідерів ми не можемо, ми мусимо вирватися вперед. Що Україна є перехрестям цивілізацій, культур, комунікацій, і це може надати їй потужний імпульс до розвитку, хоча за старих часів вважалося серйозним фактором ризику.
Ми дуже раді, що серед завдань і програм, які озвучив Президент, є реформа охорони здоров’я – «Здоров’я нації». Щоправда, у «Плані розвитку країни» вона називається «Здоров’я людини і нації». Що поробиш – ми людину ставимо на перше місце. Ми вважаємо правильним, що серед основних пріоритетів – судова реформа та реформа освіти. І та, й інша ретельно пророблені у «Плані розвитку країни» провідними українськими юристами, ученими та педагогами, суспільством.
Звичайно, серйозні сумніви й навіть скепсис викликають райдужні оцінки, які Президент дав підсумкам 2005 року, але це можна цілком пробачити, оскільки він розпочав серйозну спробу примирити нації, об’єднати її. Віктор Ющенко 9 лютого чи не вперше пред’явив себе як Президента всієї України, котрий об’єднує націю. У цій ситуації ми закликаємо Віктора Ющенка ще раз звернутися до «Плану розвитку країни», аби сформулювати національну ідею, національну стратегію, навколо яких можна об’єднати країну, – всі необхідні складові у нашій книзі є.
Говорячи про нову, об’єднавчу роль Ющенка, слід особливо зазначити, що він чи не вперше заявив про багатонаціональну українську націю, тоді як раніше нерідко складалося враження, що йшлося про Україну для українців.
На жаль, у посланні є кілька ідей, які мають потребу у глибокій корекції. Перша – про членство в ЄС, про це йшлося без згадування часових рамок і реальної оцінки готовності України. «Віче» вважає, що нинішні обставини є такими, що Україна гостро має потребу в нейтральному статусі на 15-20 років, які повинні бути відведені на модернізацію країни – її економічної та політичної систем. У Європи занадто мало ресурсів і політичної волі для підтримки євроінтеграційних зусиль України. Нам потрібно усвідомлювати, що розраховувати слід передусім на себе. Із цієї ж ідеї нейтралітету випливає ставлення до членства в НАТО. Дуже добре, що Віктор Ющенко уник спокуси заявити про форсований марш у бік НАТО, як це пропонують деякі члени його команди. Виходить, усе ще можливе формування консолідуючої націю ідеї про активний нейтралітет, яку пропонує «Віче».
Точно так само, на жаль, Президент показав слабке знання економічних реалій, проігнорувавши у своєму посланні індустріальний сектор. Так, безумовно, Україна має на меті розвиток постіндустріальної економіки, але індустріальний сектор – це мільйони високооплачуваних легальних робочих місць, доходи бюджету, усе ще джерело національних інвестиційних ресурсів і міцні позиції на зовнішніх ринках. Чому від цього всього потрібно відмовлятися й на це не звертати уваги? Між іншим, ігнорування проблем індустріального сектора вже коштувало Вікторові Ющенку чимало голосів на президентських виборах, але, схоже, його експерти висновків із тих уроків не зробили.
Ми наполягаємо також на тому, що згадані Віктором Ющенко стратегії національної безпеки та військової безпеки мають бути частинами свого роду «матрьошки»: загальна стратегія розвитку країни повинна містити в собі стратегію національної безпеки, а та, у свою чергу, – стратегію військової безпеки.
Що ж до продовження політичної реформи – так, безумовно, нинішня конституційна реформа не є ідеальною, але її потрібно було провести, як перший крок на шляху демократичних перетворень. Дійсно, не вистачає повноважень і можливостей місцевому самоврядуванню, дійсно, потрібно підсилювати роль інститутів громадянського суспільства – місцевих громад, громадських об’єднань. Абсолютно правильна думка про те, що влада поступово перетікає з владних стін у суспільство. Це – позиція «Віче», це ще й механізм, за допомогою якого створювався «План розвитку країни», це вже реально працює в Україні.
А ідея про створення Конституційної комісії буде цілком працездатною лише за умови, що механізм її формування забезпечить участь у ній всіх націй, всіх соціальних сил, а не тільки сил політичних. Так що починати треба з широкого обговорення принципів формування Конституційної комісії – інакше сформульовану нею нову редакцію Конституції нація не сприйме, отже – її не схвалить всенародний референдум. Ми готові показати механізми функціонування «Віче України», за допомогою яких створювався «План розвитку країни», – це реально працюючі схеми обліку й формулювання громадської думки, цей досвід вкрай необхідний при формуванні Конституційної комісії.
Прес-служба партії ВІЧЕ
