«Рішення, прийняті Київрадою 18 червня, свідчать про те, що незважаючи на публічну критику та взаємні обвинувачення, Блок Леоніда Чернівецького разом з БЮТ створили в Київській міській раді нову коаліцію. Проте працюють вони разом не в ім’я реалізації нових програм облаштування столиці, а з метою монополізації ресурсів і витіснення київських підприємців зі сфери їх діяльності», – говорить І. Богословська.
«Вчора, 18 червня, Київська міська рада прийняла декілька корупційних рішень, спрямованих на знищення конкурентного бізнес-середовища в столиці. Це рішення по малим архітектурним формам, а також рішення «Про питання діяльності ритуальної служби в м. Києві», згідно з яким надання ритуальних послуг є компетенцією комунальних підприємств, і тільки у виключних випадках цією діяльністю можуть займатися підприємства іншої форми власності. Ці документи відверто штовхають підприємців на дачу хабарів чиновникам мерії та КМДА. Затверджувалися вони двома найбільшими фракціями Київради – БЮТ та Блоком Леоніда Чернівецького», – говорить І. Богословська.
За словами народного депутата, Блок Леоніда Чернівецького та БЮТ публічно критикують один одного, проте варто проаналізувати рішення Київради – і відразу стає зрозумілим, яка реальна коаліція склалася в столиці. «Наприклад, рішення по ритуальним послугам було підготовлено депутатом Київради від БЮТ О. Давиденко, а підтримали його і БЮТ, і Блок Леоніда Черновецького», – відзначає І. Богословська.
«Ситуація в Київраді, а також в інших радах ще раз підтверджує: парламентарі мають не допустити анархію в системі місцевого самоуправління. Я маю на увазі рішення Конституційного суду відносно термінів повноважень депутатів і голів рад, обраних на позачергових виборах. Якщо цього не буде зроблено, Київ не позбудеться від Л. Черновецького до 2012 року. А в інших містах ми не станемо свідками дочасних виборів, адже ніхто не захоче ризикувати і власними руками продовжувати повноваження горе-депутатів і горе-мерів», – впевнена І. Богословська.
Нагадаємо: 4 липня Конституційний суд вині рішення щодо офіційного тлумачення положень частин I та II статті 141 Конституції України, яка встановлює терміни повноважень – п’ятирічний термін для депутатів і чотирьохрічний для голів, – незалежно від того, на яких виборах (чергових чи позачергових) вони були обрані.
Прес-служба Інни Богословської
