Народний депутат Інна Богословська вийшла з Партії регіонів і заявила про намір перемогти на президентських виборах 2010 року в Україні. «Звертаючись до громадян України і до всіх, кого це стосується, я ставлю за мету докорінно змінити політичний порядок денний президентських виборів 2010 року в Україні», – заявила вона у зверненні.
На думку Богословської, питання: «Хто винен?» – це питання вчорашнього дня. Президентські вибори 2010 року повинні дати відповідь на питання: «Що робити?» Відповідь на питання: «Що робити?» міститься у Стратегії розвитку України, створеній і обґрунтованій командою Інни Богословської ще чотири роки тому. Минулі роки довели правильність Плану розвитку країни та необхідність його втілення в життя. Державний нейтралітет і гарантії безпеки, розвиток внутрішнього ринку і національного виробництва, ставка на освіту та активну соціальну політику – лише деякі з основних цілей програми Інни Богословської, надзвичайно важливі для нашої країни в період виходу з кризи.
Ключовими цінностями, довкола яких Інна Богословська пропонує об’єднатися і сконцентрувати свої зусилля, є робота, порядок і віра.
Робота. Активна участь держави у забезпеченні зайнятості населення, державні гарантії гідної зарплати кожного, хто готовий працювати, підвищення продуктивності праці та створення нових робочих місць під державні замовлення – першочергові завдання нової влади.
Порядок. Домогтися відповідальності влади за зловживання і корупцію – головне завдання нового Президента України при наведенні порядку в країні. Безпека людини, невідворотність покарання злочинців – головна мета. Повний бюджет, чистота і благоустрій будинків і доріг – прямий результат наведення порядку в країні.
Віра. Суспільству і державі необхідно повернути віру в себе, у власні сили, у здатність України самостійно обирати свій шлях і свою долю. Необхідно повернути віру в те, що виборці дійсно вирішують долю країни.
На думку Інни Богословської, такі завдання може вирішити тільки дійсно новий Президент України, який прийде до перемоги під національним прапором України, а не під «кольоровим» партійним прапором. Такий Президент буде підтриманий усією країною. Загальнонаціональні інтереси завжди вище партійних.
Прес-служба Інни Богословської
27 травня 2009 р.
_____________________________________________
Моя програма
«Не одні ми сьогодні переживаємо важкі й суперечливі часи. Весь світ трясе і лихоманить. Звичайно, у кожній країні ця лихоманка – своя. Однак є системна криза розвитку цивілізації на Землі. Криза загального потепління та активності земної кори, криза духовності і моралі, криза грошей і ресурсів, криза ідей та ідеологій», – це було сказано ще чотири роки тому, у Плані розвитку країни.
Історична місія України – стати країною миру й соціальної гармонії, одночасно мостом між східною і західною цивілізаціями. Основний виклик часу для України полягає в тому, що ми одночасно повинні вирішувати декілька складних завдань: побудувати громадянське суспільство, національну державу і стати суб’єктом глобалізації.
У зовнішній політиці – активний нейтралітет
Нам необхідно прийняти статус активної нейтральної держави. Активний нейтралітет найкращим чином відповідає потребам швидкого і гармонійного розвитку України як наднової великої держави на місці «цивілізаційного розламу».
Позаблоковість і нейтралітет. Це реалізація на новому витку історії України доктрини позаблокової та нейтральної держави, проголошеної в Акті проголошення незалежності. Цей варіант передбачає проведення жорсткої, прагматичної проукраїнської політики на всіх зовнішніх напрямках. У питаннях безпеки позаблоковий і нейтральний статус дозволяє нам наполягати на наданні реальних юридичних гарантій безпеки і від європейських країн, і від Росії та США, які підписали Будапештську декларацію, що стала політичною (але не юридичною) гарантією стратегічної безпеки України. Нейтральний статус дасть нам спокій і можливість навести порядок у своєму домі, забезпечить репутацію політично стабільної країни, дозволить значно поліпшити якість життя кожної людини, знайти своє гідне місце у міжнародній спеціалізації держав.
Внутрішня політика – національний економічний егоїзм
Національний економічний егоїзм має стати головним мірилом при ухваленні будь-яких політичних та економічних рішень в Україні.
Це означає, що ми обираємо модель активного позиціонування у світі. Ми не відмовляємося від свого права бути гравцями на світових ринках, ми будемо розвиватися як країна-виробник, а не споживач чужих товарів і послуг.
Нам це можна пробачити. Ми молоді, ми зростаємо. Всім молодим властивий підвищений егоїзм, ненаситний в освоєнні нових просторів, а також готовність до пізнання світу і розкриття себе. Нам не варто цього соромитися. Старіє Європа і снобістські США, вони самі скучили за драйвом і свободою, за життям, вільним від догматів.
В оточенні сусідів, що страждають від високих податків, ми повинні сміливо створити систему оподаткування, яка зробить Україну «м’яким офшором Східної Європи».
Наш перший важливий ресурс – статус транзитної держави. Ми зобов’язані максимально використати всі переваги такого географічного розташування України. Модернізація і розширення, поліпшення параметрів експлуатації транзитних газових, нафтових, хімічних трубопроводів, мереж електропередач, усіх видів вантажів і транспортних коридорів – не лише економічно вигідний проект, але й додаткова гарантія безпеки нашої транзитної території, в чому зацікавлена більшість учасників процесу.
Наша друга перевага пов’язана з певним відставанням суспільно-економічного розвитку країни. Це дає нам можливість розвивати одночасно три типи економіки – індустріальну, постіндустріальну та інформаційну. Це забезпечує підвищену стійкість нашої економіки в цілому – з одного боку, та її гармонізацію з різними типами економік іноземних держав – з іншого.
Для індустріальної економіки головний продукт – товар, для постіндустріальної – послуга, для інформаційної – ідея.
Вигідні позиції на традиційних ринках металу і металопродукції, хімічної та харчової промисловості, виробництва турбін, газового та електричного обладнання – основа для подальшого розвитку цих індустріальних галузей, за умови суттєвої модернізації виробництва.
Виробництво сільськогосподарської продукції за принципом екологічного землекористування – наш стратегічний ресурс. Ми маємо справді родючі землі, придатні для натурального, екологічно чистого виробництва продуктів харчування.
Відсутність великого запасу природної сировини природно штовхає нас до розвитку постіндустріальної економіки. Розвиток постіндустріальних виробництв і послуг стає максимально вигідним для України. Високий професійний рівень кадрів та наявність суттєвих досягнень у сфері виробництва програмного забезпечення, систем управління, біотехнологій, вирощування монокристалів, у галузі геронтології, створення альтернативних джерел енергії – потужна основа для прориву до групи світових лідерів у цих сферах.
Ми не маємо стояти осторонь розвитку інформаційної економіки. Її основа – наука і творчість. За умов істотного перетворення інформаційних систем у державі в цілому, модернізації наукових установ, а також розвитку творчості в системі освіти, ми маємо підстави для створення бази потужної інформаційної економіки в Україні.
Третій ресурс – державне заохочення і лобіювання створення в українському бізнесі транснаціональних компаній та консорціумів, надто у високотехнологічних або капіталомістких сферах, зокрема в освоєнні космосу, літако- та суднобудуванні, металургії, турбобудуванні, транспортних коридорах, зв’язку тощо.
Що треба робити з владою
Сьогодні перед Україною поставлено завдання повністю реформувати державу і суспільство.
Головне питання реформи: що в найближчі два десятиліття ми маємо будувати – сильну державу чи сильне суспільство?
Відповідь очевидна – сильне громадянське суспільство. Адже без розвиненого громадянського суспільства, при успадкованому тоталітарному режимі Україна ризикує знову скотитися на рівень авторитарної, недемократичної держави.
Головне завдання реформи української держави та суспільства – поставити на перше місце людську особистість і затвердити головною цінністю людське життя в гармонії з природою.
Яким же чином окремий індивід може найбільш ефективно впливати на владу? Найефективніший інструмент – це громадянське суспільство.
Українське суспільство вимагає:
- утвердження ролі людини й суспільства як головних замовників і контролерів всіх процесів у державі;
- формування суспільної свідомості;
- об’єднання зусиль суспільства навколо усвідомленої і проголошеної картини майбутнього країни.
Нам потрібна держава, що функціонує як хороший гувернер.
Ця держава здійснює такі функції:
- виховує і прищеплює навички;
- допомагає і захищає;
- обслуговує громадянина і суспільство.
Інструменти для досягнення цілей
- Адміністративно-територіальна реформа
- Судова реформа
- Легалізація тіньової економіки
- Реформування земельних відносин
- Національна безпека
- Здоров’я людини і нації
- Середовище існування
