З ініціативи Міжнародного центру перспективних досліджень 2 липня ц.р. в Києві відбувся круглий стіл на тему “Питання стану та перспектив розвитку між бюджетних відносин Державного бюджету України і бюджету Автономної Республіки Крим у контексті бюджетних процесів в Україні”. Серед запрошений – представники органів влади АР Криму, Кабінету Міністрів України, народні депутати, члени громадських організацій.
Основною темою круглого столу стала проблема протиріччя між державним бюджетом і бюджетом АР Криму. Тон і матеріал для обговорення задав міністр фінансів АР Криму Олександр Гресс, який зазначив про необхідність усунення протиріч в загальноукраїнському законодавстві та законодавстві Криму щодо розподілу і розпорядження коштами. За його словами, особливий статус Криму дозволяє йому вимагати особливого ставлення до розподілу коштів – такі проблеми як наповнення водних каналів та рекреаційна сфера є великою частиною видатків автономії. Як один з можливих варіантів їх вирішення міністр запропонував Києву дозволити залишати в Криму кошти, отримані від податку на прибуток та акцизного збору. Міністра підтримав депутат від АР Крим Віктор Мироненко, який наголосив на проблемі акцизного збору за місцем реєстрації, а не місцем діяльності підприємства. Таким чином, зазначив депутат, багато з тих фірм, які працюють в Криму, але зареєстровані в Києві, не приносять автономії жодної користі.
Дещо протилежної точки зору притримувався народний депутат, член “Нашої України” Павло Качур. У своєму виступі він наголосив, що вимогу Криму щодо бюджетних питань – це вимоги, які з таким же правом може ставити будь-яка область. Пан Качур наголосив на позитивних моментах відносин Києва та Криму, зокрема прийняття Бюджетного кодексу, подальше формування єдиного законодавчого поля для всієї України. Проблему концентрації фінансових потоків, зокрема у Києві, депутат запропонував вирішувати в першу чергу в загальноукраїнському контексті. Певним “полем для маневру” пан Качур назвав встановлення місцевих податків і зборів, коли кожен регіон, як і Крим, має право самостійно визначити, яку кількість податків потрібно ввести.
Цікавим став також виступ представника Союзу підприємців і роботодавців Криму Олександра Дудка. Він наголосив на великій заполітизованості багатьох суто економічних питань. А такий процес особливо небезпечний у Криму, оскільки послуги – це сфера, яка дуже легко переходить і тінь і дуже важко виходить з неї. Як одну з великих проблем міжбюджетних відносин пан Дудко назвав неврегулювання питання передачі власності з республіканської до державної – у багатьох випадках вона не продається, а переходить з одної форми власності до іншої. Іншою проблемою є питання пільг на відпочинок для всіх громадян України, втрати від яких рахує більше бюджет Криму, ніж загальноукраїнський бюджет. У своїх пропозиціях пан Дудко запропонував більшу увагу приділяти водопостачанню, зокрема займатись розробкою інфраструктури постачання прісної води з гір, та формуванню економічної самостійності регіону, особливо в сфері енергетики.
У підсумку учасники круглого столу погодились, що відносини між Києвом і Кримом повинні будуватись на засадах стабільності, автономності та обов’язковості для обох сторін. Представники Криму знову наголосили, що намагатимуться здобути право на власне розпорядження низкою податками та акцизними зборами, однак вважають нинішню ситуацію в законодавчому полі як таку, яка все більше іде назустріч регіонам та автономії.
