12 грудня лідер партії ВІЧЕ Інна Богословська заявила про необхідність відстоювання українських економічних інтересів на запланованих на поточний тиждень переговорах з російським РАО “Газпром”, щодо цін на газ, що поставляється в Україну. Як відомо, 7 грудня прес-секретар голови правління “Газпрому” Сергій Купріянов заявив, що РАО має намір підвищити ціни на газ для України до 160 доларів за 1 тис. куб. м. з 1 січня 2006 року. Представник “Газпрому” також заявив, що пропозиції російської сторони про встановлення нового рівня цін на газ і транзитні тарифи не суперечать раніше досягнутим українсько-російським домовленостям. Крім того, “Газпром” звинуватив Україну у зриві чергового раунду переговорів щодо газу, що відбувся у Москві 5-6 грудня. А 8 грудня президент Росії Володимир Путін заявив, що стан української економіки дозволяє Києву купувати російський газ за ринковими цінами.
За словами Інни Богословської, російська сторона не має жодних підстав для зміни умов виконуваних нині контрактів. Лідер ВІЧЕ нагадала, що наразі між компаніями “Газпром” і “Нафтогаз України” діє контракт від 21 червня 2002 року про обсяги й умови транзиту російського природного газу територією України на період з 2003 по 2013 рік. Відповідно до нього “Газпром” зобов’язується поставляти в Україну природний газ як оплату послуг по його транзиту за ціною $50 за 1 тис. куб. м у період з 2005 по 2009 роки. Доповненням № 4 до контракту від 9 квітня 2004 року на період з 2005 по 2009 рік визначені фіксована ставка плати за транзит російського газу, що не підлягає зміні сторонами, а також фіксована ціна на російський природний газ, що поставляється РАО “Газпром” для забезпечення балансу газу України в рахунок оплати НАК “Нафтогаз України” послуг, наданих по транзиту, у розмірі $50 за 1000 куб. м. Як повідомлялося, 7 грудня НАК документально підтвердила наявність контракту і доповнень до нього.
Непрямим підтвердженням правоти НАК є позиція, зайнята європейськими політиками відносно українсько-російської суперечки. 5 грудня комісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства ЄС Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що ЄС не збирається втручатися в суперечку. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав: “Ми розвиваємо діалог з Україною у сфері енергетики. Це питання ми обговорювали недавно в Києві під час двостороннього саміту, на якому були присутні як я, так і прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер”. Глава енергетичного підрозділу Міжнародного рейтингового агентства Fіtch Джеффрі Вудрафф заявив, що на повідомлення Росії про ймовірний збій у постачаннях газу можна було б очікувати “більш суттєвої реакції європейських імпортерів”. Проте, на його думку, європейські компанії розуміють, що вирішення проблеми є близьким і “Газпром” з НАК “Нафтогаз України” укладуть угоду про постачання і транзит газу на 2006 рік, мирно вирішивши суперечку.
Інна Богословська підкреслила, що позиція України у переговорах – дуже сильна. “Газпром” зараз перебуває в ситуації, яку він сам для себе створив. Саме “Газпром” змусив Росію заблокувати підписання два роки тому транзитного протоколу до Європейської енергетичної хартії, що дозволило б йому задіяти міжнародно-правові механізми і міжнародний арбітраж про справедливий рівень транзитних ставок для російського газу. У цьому випадку Росія виявилася б у виграші, підвищивши вартість газу при розумних цінах на транзит. Але тепер Україна не пов’язана стосовно Росії жодними міжнародними правовими зобов’язаннями, а тому у відповідь на підвищення цін на газ легко може підвищити вартість транспортування газу. І в Росії немає інструментів для впливу на Україну в даному питанні.
За словами Інни Богословської, “послідовно застосовуючи принцип національного економічного егоїзму, Україна зможе вийти переможцем з цієї суперечки”.
Вона також заявила, що суперечка ця має, безумовно, політичне підґрунтя і вимагає гранично точного, професійного до нього ставлення: “Для нас дуже важливо витримати цей удар, говорити професійно, шапкозакидацький оптимізм і робота Майдану… у таких умовах не працюють. Це має бути високопрофесійна технологічна розмова. І ми повинні розуміти, що в цієї суперечки – політичні корені. Росія оголосила курс на нову імперію, а цей курс безумовно оголошений, не вербально, можливо, але в діях. Усі її економічні інтереси, навіть часткові, це – державні інтереси. Тому, природно, питання про угоду щодо газу буде виважуватися на державному рівні. І “Газпром” – усе ж таки державна, хоч і акціонерна кампанія, там держава має контрольний пакет”.
Прес-служба партії ВІЧЕ
