Кожен період в історії розвитку країни потребує різних лідерів. Той час, коли майбутнє держави вирішувалось на багатотисячних мітингах та демонстраціях уже давно минув – пройшло одинадцять років. Тепер настав час зупинитись і подумати, куди ж рухатись далі. Революцій було вже достатньо – сьогодні вони безглузді. Потрібна еволюція – однак еволюція швидка, стрімка. У нас немає сьогодні 200-300 років в запасі для повільного реформування суспільства і держави.
Для такої еволюції необхідна нова еліта. Не ті, хто сьогодні представляє стару колоду української політики – вони уже відіграли свою роль, і через надто довгий термін мусування в владних структурах просто не здатні продукувати нові ідеї, свіжі пропозиції, адаптуватись до міжнародних еліт. Це місце має зайняти нове покоління – ті, хто відкритий до навколишнього світу, а не законсервований у власному бюрократичному кріслі, хто пройшов через становлення самого себе, а не через кар’єрну драбину Компартії.
Суспільство потребує змін, і ці зміни мають починатись зі зміни еліт. Еліт, я повторюю, а не істеблішменту. Це не одне і те ж. Це тільки в розумінні наших домашніх політиків,
якщо людина зайняла певне крісло, то вона вже еліта. А те, що, сидячи в цьому кріслі, вона не стидається колупатись в носі і чухатись, уже нікого не цікавить. Давайте оглянемось – скільки навколо талантів, розумів, рук, які не тільки знають, але і можуть вивести країну на правильний шлях свого розвитку, дати їй справжнє майбутнє. Саме таким потрібно давати шанс – саме на них потрібно покладати свої надії.
