Інна Богословська

Законодавча діяльність: прийнято два стратегічно важливих законодавчих акти для розвитку підприємництва – “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності”.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” має революційне значення для реформування на ринкових засадах системи державного управління у сфері господарювання. Важливою прикметою закону є те, що він гарантує громадським організаціям, незалежним експертам та установам повноцінну участь у процесі розробки, обговорення і впровадження державної регуляторної політики у сфері господарювання.

Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності ” – це крок до створення гармонізованої з Європейською системою реєстрації бізнесу вітчизняної реєстраційної системи – Єдиного державного реєстру суб’єктів господарської діяльності. Закон набуває сили з 1 липня 2004 р. і передбачає скорочення терміну реєстрації до 3 днів, оптимізацію процедури реєстрації за принципом “єдиного вікна”, спрощення післяреєстраційних процедур шляхом електронної постановки на облік суб’єктів господарської діяльності в інших державних органах (Пенсійному фонді, фондах соціального страхування, податкової служби, органах статистики), що дасть можливість скоротити післяреєстраційні процедури з 30-40 до 5-ти днів.

Регуляторні процедури: підвищилася ефективність процедур погодження проектів регуляторних актів та якість публічних обговорень.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Сьогодні ще на етапі розробки відхиляється близько 30% неефективних регулювань (напочатку 2003 року – 23%, в 2002 – 25%, в 2001 – 28%). За результатами публічних обговорень 34% проектів, що зачіпають інтереси підприємців, відхиляються як неефективні з регуляторної точки зору. А отже, на 30% збільшилася степінь передбачуваності й стабільності регуляторного середовища для суб’єктів підприємництва. На місцевому рівні в 2003 році активізувалася практика громадських слухань проектів регуляторних актів. Завдяки процедурам відстеження ефективності дії регуляторних актів скореговано або скасовано 31% регуляторних актів, які відстежувалися.

Дозвільна система: впроваджуються принципово нові – прості в користуванні й прозорі процедури започаткування власної справи та виходу з бізнесу, отримання дозволів й погоджень на право започаткування і ведення бізнесу.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Впроваджується система єдиних офісів та єдиних вікон для отримання дозволів на ведення підприємницької діяльності. Переваги такої моделі: чіткість і прозорість організації, вищий професійний рівень, персональна відповідальність, мінімізація корупції і хабарництва. Розроблений та поданий на погодження до Кабінету Міністрів проект Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Регіональна політика: підвищилася якість регіональних програм розвитку малого підприємництва.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

В усіх регіонах України впроваджуються регіональні програми розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки, в основу яких покладено методичні рекомендації, розроблені Держпідприємництва. Зараз регіональні програми стали різноспрямованими і системними та перетворилися на цілий комплекс регуляторів і стимулів: вони передбачають фінансово-кредитну, ресурсну, інформаційну підтримку малого бізнесу, формування інфраструктури, надання нежитлових приміщень для ведення бізнесу, запровадження пільг з орендних ставок, розміщення в сфері малого бізнесу регіональних замовлень, залучення іноземних інвестицій та ін.

Регіональна політика: визначаються рейтинги регіонів за станом розвитку малого бізнесу, що розвиває у сфері регіональної політики середовище змагальності й міжрегіональної конкуренції.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Щорічне оприлюднення результатів рейтингів має значний резонанс на місцевому рівні. Це активізує пошук органами місцевої влади та місцевого самоврядування нових форм і методів підримки малого бізнесу й більш ефективного використання для цього своїх повноважень. Для прикладу: у 2000 році лише 11 регіонів виділили кошти в місцевих бюджетах на реалізацію регіональних програм на загальну суму 1,8 млн. грн. В 2002 році це вже було 18 регіонів, а обсяги виділених коштів склали 8 млн. грн. В 2003 році всі регіони, окрім Закарпаття, передбачили в своїх бюджетах видатки на реалізацію регіональних програм, з яких на цей час вже профінансовано їх заходи на суму 19 млн. грн. (вдвічі більше, ніж за весь минулий рік).

Розширення міжнародної фінансової й технічної допомоги: досягнуто успіхів у розвитку цієї класичної форми державної підтримки малого підприємництва.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Вирішено низку організаційних і технічних питань для ефективної реалізації проекту “Розвиток приватного сектора”, що фінансується за рахунок позики Світового банку: прийнято відповідну постанову, здійснено відбір уповноважених українського та закордонного банків, отримано ліцензію Нацбанку, розроблено Технічне завдання на реструктуризацію підприємств, проведено заходи з додаткового відбору областей для участі у проекті. Проект передбачає три складові: реструктуризацію підприємств, професійну підготовку працівників керівної ланки та запровадження комплексної системи моніторингу умов здійснення підприємницької діяльності в регіонах України. Проведена комітетом робота в цьому напрямі отримала високу оцінку місії Світового Банку і особисту подяку його директора Луки Барбоне, який підкреслив, що співпраця з комітетом надала новий подих реалізації проекту в регіонах України.

За цей період головою Держпідприємництва І.Богословською проведено переговори з представниками Американської торгової палати (червень 2003 року); з директором регіональної місії Агентства міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові К.Краулі (серпень 2003 року); з представниками Міністерства економіки, фінансів та промисловості Франції (вересень 2003 року); з  генеральним секретарем Міжнародної Торгової палати Марією Ліванос Каттауї (вересень 2003 року); з представниками посольства Великобританії в Україні та відповідальними співробітниками Міністерства у справах міжнародного розвитку в Україні (DFID) (вересень 2003 року); з депутатом Німецького Бундестагу Єленою Гоффман (вересень 2003 року); з представником Міжнародної фінансової корпорації Жаклін Кулідж (жовтень 2003 року).

Удосконалення регуляторного середовища: зупинено експеримент зі створення Палат побутових послуг.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Протягом 2000-2003 років Держпідприємництва неодноразово розглядав проект Закону України “Про експеримент зі створення Палат побутових послуг у Вінницькій, Одеській та Херсонській областях”. Екперимент зі створення палат побутових послуг міг призвести до появи ще одноєї галузевої котрольної структури, що дублювала б діяльність органів державного управління. Задяки зусиллям Держпідприємництва вдалося зупинити спробу жорсткого адміністративного втручання у сферу побутового обслуговування населення, що могло б негативно позначитися на темпах її розвитку та дестабілізувати роботу її підприємств.

Удосконалення регуляторного середовища: вирішується проблема утилізації тари (упаковки).

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Держпідприємництва на підставі численних звернень підприємців-імпортерів, які ввозять імпортні товари у тарі (упаковці), прийняв рішення щодо усунення обмежень, які стримують підприємницьку діяльність, у спільних наказах Мінекономіки та Держмитслужби “Про затвердження Порядку контролю за тарою (упаковкою), у якій надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі випуску у вільний обіг на території України”.

Позиція Держпідприємництва: шляхом внесення змін до Порядку не можна ефективно розв’язати проблему поводження з тарою (упаковкою). Найбільш ефективним способом є створення гармонізованої системи, що відповідатиме нормам та вимогам Директиви ЕС 94/62/ЕС “Про упаковку та відходи упаковки”, на основі якої успішно працюють більшість східноєвропейських країн в умовах ринкової економіки. Щоб використати позитивний досвід європейських країн у сфері поводження з тарою (упаковкою), сьогодні необхідно підготувати законопроект про упаковку та відходи упаковки, а також внести відповідні зміни до діючого Закону України “Про відходи”.

Удосконалення регуляторного середовища: робота в напрямі розв’язання проблеми введення в обіг копій сертифікатів відповідності або копій свідоцтв про визнання на захищених голографічними елементами бланках.

Перспективні наслідки для бізнес-середовища:

Для розв’язання цієї проблеми Держпідприємництва ініціював проведення під головуванням Інни Богословської міжвідомчої наради за участю представників Мінекономіки та Держспоживстандарту. Держпідприємництвом розроблено проект постанови “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1611”, який передбачає перенесення терміну введення в обіг копій бланків сертифікатів відповідності та копій свідоцтв про визнання на захищених голографічними елементами бланках з 1 грудня на 1 лютого. Проект постанови подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Зараз необхідно прискорити її розгляд та затвердження. Розробка та прийняття даного документу дасть можливість уникнути запровадження таких адміністративних вимог, які створюють невмотивовані обмеження та фінансове навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності.

Доручення Президента України щодо прискорення реформування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва та процес його виконання комітетом.

Завдяки співпраці Держпідприємництва з Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента України 4 листопада 2003 року Президент підписав доручення щодо прискорення реформування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва. Держпідприємництва спільно з громадськими об’єднаннями підприємців розробив стратегічні напрями та загальну концепцію удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності малого бізнесу.

Модель удосконалення спрощеної системи оподаткування: згідно концептуальних засад спрощена система оподаткування, обліку і звітності має відповідати двом головним вимогам: поширюватися лише на ту категорією суб’єктів малого підприємництва, яка реально потребує державної підтримки; унеможливлювати її використання суб’єктами великого й середнього бізнесу в якості способу мінімізації податкових зобов’язань.

Оподаткування фізичних осіб: на думку Держпідприємництва, спрощена система оподаткування повинна поширюватися лише на самозайнятих осіб та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які мають право залучати до своєї діяльності не більше трьох найманих осіб та здійснювати свою діяльність лише у сферах: виробництва, народно-художніх промислів, продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, надання  послуг та громадського харчування, за умови збереження діючого граничного розміру виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).

Оподаткування юридичних осіб: з метою дотримання критеріїв малого підприємництва, визначених Законом України “Про державну підтримку малого підприємництва”, та врахування інфляційних змін за період 1999 –2003 роки Держпідприємництва пропонує встановити граничний розмір обсягу виручки від реалізації в розмірі 3 000 000 грн.

Соціальне й пенсійне забезпечення: з набуттям з 1 січня 2004 року чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та низки інших законодавчих актів виникає проблема подвійного оподаткування. З наступного року суб’єкти підприємницької діяльності – платники єдиного податку будуть змушені двічі сплачувати внески на соціальне та пенсійне страхування. Діючі ставки та механізм справляння єдиного податку встановлені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”. В цей документ вже неможливо внести зміни через те, що завершився період дії перехідних положень Конституції України. Тому, на думку Держпідприємництва, проблему подвійного оподаткування суб’єктів спрощеної системи в частині соціального й пенсійного забезпечення необхідно терміново розв’язувати шляхом прийняття окремого закону. У зв’язку з виведенням соціальних платежів зі складу єдиного податку Держпідприємництва пропонує залишити розмір його ставок для самозайнятих осіб та суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які використовують працю найманих осіб, в межах від 20 до 200 грн. Додатково ці суб’єкти будуть сплачувати до Пенсійного фонду внесок у розмірі 70 грн. Для юридичних осіб комітет пропонує зменшити ставки єдиного податку до 3% від суми виручки від реалізації зі сплатою ПДВ або 5% від суми виручки від реалізації з включенням ПДВ до складу єдиного податку. Додатково ці суб’єкти будуть сплачувати соціальний внесок. Держпідприємництво вважає за необхідне прийняття закону про єдиний соціальний внесок. Тільки за таких умов почне спрацьовувати реформа заробітної плати, що була започаткована введенням єдиної 13% ставки податку на доходи фізичних осіб.

Для прискорення законодавчого закріплення спрощеної системи оподаткування комітетом проведено розширене засідання громадської колегії Держпідприємництва. Активізовано роботу з комітетами Верховної Ради України та подано їм узагальнені пропозиції щодо реформування спрощеної системи оподаткування.

Презентація результатів рейтингу регіонів України за станом розвитку підприємництва в 2002 році та методики рейтингового обрахунку як стимулу для розвитку регіонального бізнес-середовища.

Таблиця 1

Рейтинг регіонів за станом розвитку малого підприємництва у 2002 році

Докладніше дивиться у матеріалі „Рейтинг регіонів за станом розвитку підприємництва в 2002 році та методика його обрахунку”.

Робота офіційної делегації Держпідприємництва в Республіці Білорусь: управлінські уроки для України.

В Республіці Білорусь перебувала з офіційним візитом делегація Держпідприємництва України. Візит було здійснено у рамках Програми засідання білорусько-української робочої групи з розвитку малого підприємництва. Білоруські підприємці та державні управлінці з великим зацікавленням сприйняли ідеологію української регуляторної політики і, ознайомившись з її принципами, зрозуміли, яким рушієм розвитку ринкових відносин вона може стати для їхньої країни. 

Як підтвердила робоча поїздка фахівців Держпідприємництва, сьогодні наша сусідка – Республіка Білорусь – має схожі з Україною проблеми становлення ринкових відносин. При цьому, Білорусь переживає приблизно ту фазу трансформації, в якій Україна перебувала в 1997-1998 роках. Отже, існують об’єктивні етапи, які змушена пройти кожна країна шляхом розвитку ринкової економіки. Зараз в Білорусі лише починають формуватися інституційні засади державної політики розвитку національного підприємництва.

В Республіці Білорусь дедалі активнішою стає дискусія довкола необхідності створення спеціального центрального органу державного управління у сфері підприємництва – аналогу Держпідприємництва, спрощення оподаткування у сфері малого бізнесу, реформування ліцензійної й дозвільної систем, розвитку соціального партнерства між бізнесом і владою. Тобто довкола тих питань, з яких, власне, починалося формування державної політики розвитку підприємництва в Україні.

Є всі ознаки того, що Білорусь сьогодні йде до національного ринку своїм, суто білоруським шляхом. Про це, зокрема, свідчать спроби білоруської влади побудувати своєрідний конгломерат жорсткої командно-адміністративної економіки з помірним вкрапленням у неї ринкових відносин. Тобто запровадити виключно білоруську модель змішаної економіки, в якій досі зберігаються в якості регуляторних механізмів і централізоване планування, і пряме  втручання в діяльність бізнес-структур, і контроль за виконанням державних планів. Очевидно, саме тому сенсаційний вплив на білоруських фахівців справив українських досвід впровадження регуляторної політики у сфері підприємництва, в якому закладено конкретну і до певної міри універсальну модель демократизації державного управління та реформування його на ринкових засадах. Отже, досвід Республіки Білорусь повинен прислужитися українському політикуму для того, щоб належним чином оцінити роль і місце ринкової за формою та соціальної за змістом державної регуляторної політики в процесі суспільного розвитку.