Генеральний директор Українського фонду підтримки підприємництва Ірина Горіна: на початку нашої бесіди мені хотілося б сказати про мету презентації – пояснити, що таке Український фонд підтримки підприємництва, розповісти про етапи його діяльності, підвести короткі підсумки реалізації Національної програми підтримки підприємництва 2003 року і більш докладно, масштабно зупинитися на проекті заходів Національної програми на 2004 рік.
Якщо говорити про етапи діяльності Українського фонду підтримки підприємництва, то, відзначу, Фонд був створений у 91-м році і реорганізований постановою Кабінету Міністрів у 95-му і в цьому статусі він існує як Український Фонд підтримки підприємництва. У своїй діяльності керується законами: «Про Національну програму сприяння розвиткові малого бізнесу» і «Про державну підтримку малого підприємництва», де написано, що фінансова підтримка держави здійснюється на національному рівні через Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні – через регіональні фонди підтримки підприємництва. У 95-м році Фонд займався тільки фінансово-кредитною підтримкою. У 99-му додалася розробка пілотних проектів по соціальних програмах, і був покладений початок створенню регіональної мережі фондів підтримки підприємництва.
Уперше з моменту існування з 2000 року Національної програми, у 2003 році на сприяння розвиткові малого підприємництва з бюджету були виділені кошти в розмірі 52 мільйони грн. на Національну програму підтримки підприємництва. З тих пір дуже багато чого помінялося в роботі, так усі заходи проводяться цього року на основі конкурсів і тендерів. Національну програму Фонд реалізує разом з Державним комітетом з регуляторної політики і підприємництва, цього року фінансування заходів склало 40,5 млн. грн. Коротко про підсумки діяльності фонду розповість Ігор Олександрович.
Ігор Олександрович Богатирьов, перший заступник гундиректора фонду: Фонд підтримки підприємництва є безпосереднім виконавцем Національної програми підтримки малого підприємництва в рамках бюджету в 48,9 мільйонів гривень. Фактично нами отримано на рахунок Фонду з державного бюджету 40,5 мільйона гривень, що склало, близько 82%. Заходи можна розділити на наступні групи: це соціальні програми, фінансово-кредитна підтримка суб’єктів малого підприємництва, адресне навчання, розвиток регіональної інфраструктури.
Особливо хотілося б відзначити останній пункт. Уперше, починаючи з другої половини поточного року, були проведені п’ять тендерів і конкурсів, що мають метою збільшення фінансового потенціалу регіональних фондів підтримки підприємництва, створення ресурсних центрів, бізнес-центрів, інших центрів підтримки підприємництва, а також навчання команд структур. Кошти для виконання цих задач спрямовані в 18 областей України. До моменту закінчення реалізації Національної програми 2003 року будуть створені нові і підтримані існуючі регіональні підрозділи. Створено три тисячі робочих місць, додатково перераховано в бюджети різних рівнів 6,7 мільйона гривень. Уже до кінця поточного року біля десяти тисяч чоловік одержать консультації з важливих аспектів ведення бізнесу. Більш двох з половиною тисяч чоловік пройдуть навчання.
Ірина Горіна: додатково про підсумки реалізації Національної програми 2003-го року повідомлю, що за останні три місяці нами на умовах конкурсів і тендерів по всіх програмах були відпрацьовані біля 26 мільйонів гривень. Нова команда і новий – системний підхід, використання нових методів і інструментів дозволяє нам жорстко контролювати і проводити моніторинг ефективності використання коштів. Пріоритетом другого півріччя є розвиток, у першу чергу, регіональної політики. Дана програма припускає співробітництво з різними державними структурами, що займаються підтримкою підприємництва на різних рівнях. Наступний акцент – це співробітництво з міжнародними організаціями. Безумовно, велику увагу ми будемо приділяти освітнім і просвітницьким програмам.
Чим же відрізняються заходи Національної Програми 2003-го року від заходів 2004-го року? Розходження стосується пріоритетів у нашій роботі. Усі заходи, що ввійшли в проект Нацпрограми, всі роботи, що будуть запропоновані, вони відпрацьовані на пілотних моделях у 2003 році. Ніяких нововведень по серйозних програмах. Використовується впровадження нових підходів до формування Національної програми. Ми вважаємо, це – дуже серйозний момент. Які ж нові механізми ми готові запропонувати? Передбачено введення нових схем фінансово-кредитної підтримки підприємництва, ми розраховуємо на активізацію співробітництва з міжнародними організаціями і з різними державними структурами. Уже зараз у нас є результати цієї роботи, ми маємо намір розвивати це співробітництво й у наступному році.
Проект Національної програми передбачає бюджет у більш ніж 106 мільйонів гривень і припускає участь у реалізації як Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва, так і Українського фонду підтримки підприємництва. Перша задача – це розвиток мережі регіональних фондів підтримки підприємництва. Ігор Олександрович уже говорив, що цього року за останні три місяці ми провели дуже велику роботу, що стосується безпосередньо регіональних фондів. І присутні – депутати, керівники областей, заступники губернаторів, мери можуть зараз підтвердити таку роботу, тому що більш 18 фондів одержали фінансову підтримку більш ніж на 400 тисяч гривень для статутної діяльності – створення на своїй базі консультаційних центрів, бізнесів-центрів, ресурсних центрів. Цим ми відкрили центрам другий подих. Фонд продовжить в наступному році серйозно займатися цією програмою. Наша задача – якісно підходити до складу команд регіональних фондів. Вони будуть займатися дослідженням потенціалів організацій, існуючих у регіонах, статистика показує, що в нас у кожнім регіоні нараховується більш 60 бізнес-інкубаторів, величезна кількість бізнес-центрів, але усі вони існують тільки на папері. Вивчення потенціалу, об’єднання зусиль на можливість використання тих організацій, що залишилися після спільних проектів, після міжнародної фінансової допомоги і, спільними зусиллями, впроваджувати програми підтримки підприємництва в регіонах.
Я хотіла б ще раз акцентувати Вашу увагу на тім, що дана програма буде реалізовуватися винятково на базі відпрацьованих моделей. Основним компонентом цієї програми є кредитування. У чому відмінність проекту Нацпрограми на 2004 рік? Український фонд постійно займається кредитуванням суб’єктів малого підприємництва. Відмінність у тім, що якщо раніше Фонд займався кредитуванням тільки ефективно діючих підприємств, то в 2004 році ми плануємо фінансувати і підприємства, що розвиваються, тобто ті, у яких немає достатньої застави, але, у яких є гарні перспективні проекти, що припускає перспективність розвитку таких підприємств. Механізмами реалізації даної програми є кредитування через уповноважені банки. Якщо цього року ми вибрали на тендерній основі тільки один банк, то в наступному році ми плануємо працювати з декількома банками. І, якщо цього року, і раніше Український фонд фінансував суб’єкти підприємницької діяльності тільки сам, то в наступному році левова частина засобів планується на фінансування, здійснюване через регіональні фонди підтримки підприємництва. Часткове погашення відсотків за кредити, отримані суб’єктами малого підприємництва у фінансових організаціях, це теж один з основних моментів реалізації даної програми.
Наступний напрямок – це страхування фінансових ризиків, формування системи поручительства для суб’єктів малого підприємництва. Це той механізм, що дозволить нам фінансувати проекти на стадії розвитку.
На додаток хочу сказати, що ми вже відпрацювати модель з декількома страховими компаніями. Мережа уповноважених банків, розвиток якої ми плануємо на наступний рік, можуть на договірних умовах з Українським фондом виконувати різні проекти. Ми хочемо, щоб Фонд проводив державну експертизу бізнес-проектів комерційних банків і частково проводив оплату відсотків по кредитах для взаємної зацікавленості. У чому ж буде складатися результат цієї роботи? Якнайбільше суб’єктів підприємницької діяльності повинні бути охоплені фінансовою підтримкою на пільгових умовах, наданих Українським фондом. На мій погляд, це дуже цікава програма, що складається з двох компонентів. У першу частину її входить створення науково-методичного центра при Українському фонді підтримки підприємництва, а друга частина програми – це створення п’яти бізнес-центрів у регіонах, де практично відсутні бізнес-структури, або вона слабко розвита. На базі науково-методичного центру буде розглядатися науковий і практичний підхід до створення механізму Національної програми вже на 2005 рік. Ми серйозно хочемо підійти до вивчення найрізноманітнішого методичного і практичного досвіду з цього питання. У науково-методичному центрі будуть відпрацьовуватися і контролюватися ті пілотні проекти, що будуть впроваджуватися в заходи Національної програми 2005-го року, буде йти підготовка тренерів, здатних проводити навчання підприємців у бізнес-центрах: і початківців підприємців, і тих, котрі будуть одержувати різні консультації. Науково-методичний центр буде займатися координацією діяльності регіональних фондів і центрів підтримки бізнесу, що існують у регіонах.
Другий аспект – створення п’яти бізнес-центрів у регіонах. Цього року на пілотному проекті був відпрацьований новий механізм, що дав позитивні результати. У бізнесі-центрі передбачається підтримка починаючих підприємців, які починають свій бізнес, так і тих, котрі хочуть одержувати різні консультації і тренінг-підготовку при веденні свого бізнесу. Схема цієї моделі наступна – у бізнес-школі на протязі двох місяців надається освіта, потім переможці конкурсу переходять на баланс бізнес-інкубаторів, одержують пільгове кредитування від двадцяти до ста тисяч гривень і на протязі п’яти років мають можливість організовувати і ставити на міцні ноги свій бізнес.
Ще раз звертаю вашу увагу на те, що абсолютно всі програми, що ввійшли в заходи 2004-го року, створені за заявками і з проблем, що існують у регіонах. І програма відродження народних промислів, і розвиток підприємництва в сфері зеленого туризму, і експериментальна програма розвитку підприємництва серед студентів і випускників ВУЗів. Ми одержуємо по 4-5 заявок від обладміністрацій, регіональних фондів, різних центрів, що займаються цими питаннями. Заявки йдуть і з заходу, і з центру, і зі сходу України. Якщо говорити про останню програму, то ми з Інною Германівною єдині в думці, що 80% випускників ВУЗів, що зараз закінчують навчання, на питання: де б Ви хотіли працювати після закінчення ВУЗу, говорять: «Хотіли б працювати в контролюючих органах». Тільки 1,5 – 2% хочуть займатися своїм бізнесом. Це неприпустима ситуація. Наша експериментальна програма дасть можливість тій молоді, що все-таки хоче ризикнути, але не має підтримки, дати можливість одержати освіту на базі регіонального бізнес-центру й одержати мінікредитування.
Комплексна програма сприяння розвиткові інфраструктури підтримки малого підприємництва. Зверніть, будь ласка, увагу, що дана програма досить серйозно відрізняється від програми створення науково-естетичного центру і від створення програм розвитку бізнесу в регіонах. Чому? Тому, що ця програма розрахована на ті регіони, де інфраструктура підтримки підприємництва розвинута дуже добре, де вже існують бізнес-центри, де добре працюють регіональні фонди підтримки підприємництва, де є діючі бізнес-інкубатори. Програма буде реалізована на конкурсній основі. У конкурсі, на відміну від попереднього року, не будуть брати участь окремі структури. У конкурсах будуть брати участь команди з регіонів. Хто входить до складу цих програм? Це – представники місцевих органів влади, представники бізнес-центрів, консультаційних центрів, фінансових структур. У регіонів буде можливість використовувати комплексний підхід до реалізації підтримки підприємництва. Чому ця програма називається комплексною? Тому що передбачається новий – цілісний підхід до цільової групи, з якою ми працюємо. Тобто, першим компонентом є стимулювання самозайнятості. Це робота з людьми, що або не мають у даний момент можливості заробляти гроші, є безробітними, або працюють на підприємстві, але бажають почати свій бізнес, маючи реальну ідею його розвитку. Таким чином, комплексна програма дозволяє підходити і надає повний спектр бізнеспослуг для починаючих підприємців. Це добір тих, яких навчають,, організація самого навчання, проведення конкурсу бізнес-планів, мікрокредитування і кредитування бізнес-планів, що перемогли в конкурсах. Пошук і використання вільних приміщень для побудови бізнесу. Хочу звернутися до представників обласних адміністрацій, облрад, інших місцевих органів влади. Власниками вільних приміщень є ви. Ми плануємо, разом з вами, створювати добре діючі бізнес-інкубатори.
Наступна задача – створення нових робочих місць на ефективно діючих підприємствах, надання допомоги в навчанні персоналу підприємств, проведення консультаційно-інформаційної підтримки, фінансування на конкурсних умовах програм підприємств.
Наступний напрямок – це розробка і впровадження спільних проектів з міжнародними організаціями спрямованих на регіони, що є учасниками програми. Ми дуже зацікавлені в роботі з міжнародними організаціями. Далі – об’єднання дій державних структур, що займаються підтримкою підприємництва і всебічне висвітлення результатів цієї діяльності. Для вас ні для кого не секрет, що підтримкою підприємництва в нас не займається тільки ледачий. Дуже багато державних структур, що тим або іншим способом ставлять своєю метою підтримку підприємництва. Для того, щоб підвищити цю ефективність, ми пропонуємо об’єднати наші зусилля. За останній місяць налагоджене конструктивне співробітництво з Міністерством економіки, існує програма до 2007 року, прийнята постановою Кабінету Міністрів. Дана програма складається з двох частин – першу частину виконує українська сторона і, підготовляє з свого боку групу керівників малого бізнесу, топменеджерів, що мають економічну освіту і володіють іноземною мовою, що одержують можливість від двох до шести місяців пройти стажування в шести країнах Європи, у Сполучених Штатах, Японії і Канаді. Але, на жаль, не знаходяться кошти в нас для добору, для навчання цих фахівців і 6 мільйонів євро з іншого боку відкликані і не витрачувані цього року. Але ми вже почали формування декількох груп, і цього року сподіваємося одержати гарні результати.
У заключному слові хочу сказати, що Національна програма підтримки підприємництва вперше цього року дістала істотні кошти і, думаю, щось ще удасться реалізувати до кінця року. В уряду свій погляд на проблему державної підтримки підприємництва. У бюджеті цього року передбачений 1 мільйон 800 гривень на реалізацію Національної програми 2004 року. Багато країн світу мають подібні державні програми підтримки підприємництва. Основою цього є чітке розуміння – мале підприємництво, насамперед, виступає як суб’єкт соціально-економічний, що вирішує проблему самозабезпечення людей і зниження соціальної напруженості, особливо в перехідний період економічного розвитку країни. Допустимо, така державна програма отримала цього року в Сполучених Штатах 16 мільярдів доларів, у Японії близько 2 мільярдів доларів, у Великобританії біля 500 мільйонів фунтів стерлінгів, у Німеччині 3 мільярди євро і так далі. Ми реалісти і розуміємо, що знаходимося в різних умовах і розуміємо можливості нашого бюджету. Але, вступивши на шлях країни з ринковою економікою, неприпустимо декларувати пріоритетність створення умов для підтримки малого підприємництва, а на практиці всіляко цій підтримці перешкоджати.
Національна програма на наступний рік, безумовно, повинна містити в собі і ті необхідні законодавчі, освітні, фінансові аспекти, що враховують насущні, наболілі питання. Ми запросили вас: політиків, народних депутатів, керівників міністерств і регіонів, журналістів, міжнародні громадські організації поділитися цією проблемою і розповісти про те, що потрібна, необхідна державна підтримка. Необхідний той кредит, що ми можемо дати нашим підприємцям, щоб вони з свого боку знімали якісь соціальні питання і по копієчці збільшували далі наш Бюджет. 12 грудня ми плануємо конференцію для підприємців, де ми проаналізуємо помилки цього року і розповімо про задачі, що стоять перед Фондом і просто поспілкуємося і зрозуміємо: як же підприємці бачать державну підтримку? Якою, на їхній погляд, повинна бути Національна програма?
Знаєте, сьогодні так випадково збіглося – сьогодні день стражденних і прохальних. І, якщо хтось і звертається, дійсно, із проханням, то він буде почутий і підтриманий. Безумовно, від багатьох, що сидять тут у залі людей залежить доля малого бізнесу. Ми абсолютно точно знаємо, ми абсолютно переконані, що не довго малий бізнес буде залишатися в ролі маленького бідного прохального родича. І якщо ми об’єднаємо разом наші зусилля, то він буде ставати гідним партнером у розвитку економіки нашої країни. Спасибі вам велике. І зараз я хотіла б попросити виступити наших гостей і кілька слів сказати про своє відношення до діяльності Фонду підтримки підприємництва. Тут є присутньою та людина, що стояла біля джерел створення Фонду – Юрій Іванович Єхануров, але він сказав: «Так багато складних серйозних питань сьогодні було. Я хочу подивитися, послухати і трошки відпочити». Юрій Іванович, спасибі Вам, все рівно, що Ви прийшли, що Ви прийняли участь в цьому обговоренні.
І я хотіла б надати слово Людмилі Павлівні Супрун – першому заступникові голови бюджетного Комітету для того, щоб почути точку зору наших народних депутатів.
Людмила Павлівна Супрун, перший заступник голови Комітету ВР із питань бюджету: якщо дуже коротко, не стомлюючи слухачів, ми можемо послухати позицію Бюджетного комітету, що закріплена при прийнятті бюджету в першому читанні. Комітет недавно доручив урядові розглянути питання збільшення витрат на Український фонд підтримки підприємництва. Урядом це завдання здійснене. Фінансування залежить від багатьох факторів. Насамперед, від того, на скільки ефективно Фонд продемонструє реальне використання коштів бюджету в інтересах підприємництва. Не на свій розвиток, не на свою іміджеву підтримку, не на своє, скажемо так, зміцнення позицій у регіонах, а саме на підтримку підприємництва у всіх можливих формах. У нас була можливість обговорити, як же повинна будуватися робота такого фонду? І, мабуть, до нових методів ми б віднесли не пряме кредитування підприємств, а допомога в підготовці бізнеспланування і подальший супровід до моменту одержання фінансових ресурсів. Це можуть бути фінансові ресурси безпосередньо Фонду, це може бути фінансова участь у капіталах, банківському кредитуванні. І, мабуть, тоді гроші, надані Фондові, будь це 50 мільйонів, 100 мільйонів, 200 мільйонів і інші можливі цифри, дійсно спрацюють на підтримку підприємництва в Україні в цілому. Виключивши ситуацію з окремими компаніями, підприємствами.
Підтримую в цілому роботу Фонду, з огляду на те, що я також представляю Бюджетний комітет Верховної Ради, що реально впливає на фінансування. У нашому Комітеті є представники усіх фракцій. Можу сказати, що Фонд знаходив підтримку саме у Верховній Раді. І торік при ухваленні рішення 50 мільйонів було виділено саме за підтримки Верховної Ради. Тому підприємці мають право, можуть розраховувати на підтримку законодавчого органу влади. Ми вважаємо, що час видачі коленкорів повною мірою наступить тоді, коли люди зможуть сподіватися на себе і мати можливість забезпечити себе роботою, відповідно, не тільки себе, але і тих, хто з ними поруч працює. І не будуть сподіватися тільки на державу, що дає дотації, субвенції, субсидії. Можливо тоді біблійна легенда, що говорить: «Дай людині в руки вудку, а не рибу», стане реальною. Коли підприємництво, об’єднавшись, ставши на ноги, реально вплине на політику держави, на бюджет, але і, звичайно ж, на позицію українців в усім світі. Тому я хотіла б побажати Фондові, що успішно, можна сказати, починає свою роботу, саме системно, з науковим підходом, тому, що всі ми прекрасно розуміємо, про що мова йде. Безумовно, необхідно цього року одержати таку підтримку у Верховній Раді. Не буду називати цифри, тому що з вуст народного депутата це може пролунати майже як обіцянка. Але дуже б хотілося, щоб цього року підтримка Фонду була, узагалі, в обсягах не менше, ніж це було передбачено в 2003 році. Тоді буде можливість реалізувати програми, намічені й озвучені сьогодні. Тоді буде можливість реально показати, що підприємці – це не якісь комерсанти, що щось там роблять у своїх підприємствах. Підприємництво – це реальна сила, що сама формує державний бюджет, впливає на державні фінанси і, у цій країні значать дуже багато чого.
Формування середнього класу без розвитку малого і середнього бізнесу – це просто гасло, внесене в нікуди. Тому я хотіла б побажати і Фондові, і його керівникам, і усім, хто сьогодні присутній у залі, щоб намічені плани і сьогодні озвучені плани були реалізовані. Думаю, що Верховна Рада обов’язково їх підтримає, а в наступному році в цьому залі загальними зусиллями групи підтримки, що дозволить не тільки 50 мільйонів одержати з бюджету, я навіть не порівнюю, не хочу порівняти наш бюджет з бюджетом американським. Але, принаймні, реальну підтримку структурної реформи в підприємництві, і, саме головне, у свідомості людей, що підприємець – це не ворог, а це той, хто дає робочі місця, перераховує гроші в бюджет. Це – повноцінний, повноправний громадянин України, що має право не тільки на роботу, але і на підтримку від держави і від бюджету.
Спасибі велике за увагу. Бажаю, безумовно, щоб у наступному році в цьому залі нас було набагато більше. Природно, тих, хто розповість на цій сцені не про методології Фонду, а про те, як він зумів побудувати свій план і свій бізнес, скільки завдяки цьому було створено робочих місць, які доходи від цього одержав державний бюджет. Це буде самим кращим аргументом, щоб збільшувалося фінансування Фонду. Спасибі.
Ірина Горіна: тут присутні підприємці, для них зустріч ми проводимо окремо, але, на наступний рік, думаю, ми проведемо це спільно і, будемо сподіватися, поділимося своїми досягненнями. Тепер я хотіла надати слово заступникові міністра економіки Вощевському Валерію Михайловичу для того, щоб він розповів про позиції не тільки свого міністерства, але, можливо, всього уряду, свій особистий погляд на підтримку підприємництва і на роботу Фонду.
Вощевський Валерій Михайлович, перший заступник міністра економіки і з питань європейської інтеграції: шановні присутні, колеги, друзі! Дозвольте вас усіх вітати, у першу чергу, від Міністерства економіки й євроінтеграції України. Хочу сказати, що ми усі сьогодні повинні висловити подяку керівництву Українського фонду підтримки підприємництва, усім тим, хто готував сьогоднішню презентацію за те, що зібрали в цьому прекрасному залі усіх, хто дійсно займається проблемами, хто працює над вивченням цих проблем насправді надзвичайно важливої державної справи, якою є підтримка малого підприємництва. Спасибі за те, що ми можемо сьогодні так поговорити, обговорити Національну програму підтримки підприємництва. Я повинен сказати, що те – що вона була сьогодні презентована, – це, без сумніву, серйозний, консолідований документ, що спрямований на вирішення проблем усіх суб’єктів малого підприємництва, поза залежністю від тієї сфери, сфери діяльності, у якій вони працюють. Особливістю цієї програми, я хотів би особливо підкреслити, є регіональний аспект. Навіть ті незначні кошти, що цього року Фонд одержав, насправді, невеликі кошти, спрямовані на розвиток регіональної структури. Це, на мій погляд, головні проблеми Фонду і на 2004 рік. Цей напрямок буде реалізовуватися через регіональні проекти, через бізнес-інкубатори, через безліч заходів, що передбачені цією програмою. Я уважно слухав виступ шановної пані Супрун, заступника керівника Бюджетного комітету і те, що я відчув кілька разів: мінімум 50 мільйонів нам гарантоване вже, як я розумію. Я думаю, що це, без сумніву, буде. Така серйозна заява з цієї високої красивої сцени.
Ви, насправді, нинішньою презентацією відкриваєте нову сторінку діяльності Українського фонду підтримки підприємництва. Я хочу, по-перше, побажати, щоб ця сторінка була чистою, красивою. Усе, що буде робитися, нехай буде прозорим, зрозумілим і, без сумніву, корисним для людей, для нашої держави, для України. І, по-друге, я хочу вам передати вітання від міністра економіки і європейської інтеграції Хорошковського Валерія Івановича. Він хотів отут бути, але закордонна поїздка не дозволила. Повне вітання усіх ваших починань, підтримка усіх ваших справ Міністерством економіки. Усього вам найкращого і перемог!
Ірина Горіна: зараз я хотіла б надати слово заступникові губернатора Івано-Франківської області. Івано-Франківський фонд – один із самих кращих серед регіональних підрозділів Українського фонду. Давно працює, але не тільки тому, що одержував якусь серйозну підтримку від Українського фонду. Саме обласна адміністрація завжди активно підтримувала регіональний фонд і всіляко йому допомагала.
Заступник губернатора Івано-Франківської області Іван Зварич: дякую організаторів за надане слово. Згадалося мені, що можна дивитися і не бачити, слухати і не чути. От сьогодні ми і бачили, і чули, що Український фонд підтримки підприємництва, слава Богові, на кінець, відбувся. Я б сьогодні хотів говорити про бюджет, хоча і 50, і 100 мільйонів – це, дійсно, не ті цифри, що повинні були б направлятися на підтримку малого підприємництва. І ми усі знаємо, як формуються бюджети, які проблеми існують не тільки при його формуванні, але і при його виконанні. І таку роботу розглядаю як підтримку Бюджетного комітету, щодо Українського фонду підтримки підприємництва, а також, і очевидно, що і ми на місцях повинні дійсно робити все можливе, а іноді і не можливе для того, щоб підтримувати підприємництво. Нас трошки сьогодні похвалили. Ви знаєте, часом запитують, від чого так відбувається, що сьогодні, скажемо, фонди підтримки підприємництва, бізнес-центри існують у кожному районному центрі, без винятку. Ще щодо Закону. Як це відбулося? Ну, відбулося все дуже просто – треба виконувати Укази Президента, треба виконувати закони України. І, безумовно, діяльність залежить від дохідної частини, мається на увазі, бюджетної. Безумовно, я дуже вдячний нинішньої презентації, що вона значною мірою підхопила те, що робиться в регіонах і, навпаки, змусила нас подумати про те, що нам робити далі. А далі – очевидно. Сьогодні було сказано, що те, що сьогодні декларувалося, що говорилося – саме вистраждано, починаючи із села, і, закінчуючи регіоном у цілому. Тому що вже пройдено питання реєстрації. Це сьогодні вже не настільки актуально, хоча існують вже інші проблеми. Безумовно, не головні – пряме фінансування, пільгове кредитування, хоча і це важливо. Найбільш важливим зі сказаного сьогодні, по моєму глибокому переконанню – закінчення ВУЗу – це одне з умов підготовки людини до створення робочого місця, принаймні, для себе. І, безумовно, два, три робочих місця. Тобто, орієнтація повинна бути на вільну людину, того, хто вільний, насамперед, економічно. Тому те, про що ми сьогодні говорили, означає, що дійсно, сьогодні важливо підготовку людей до заняття власною справою. І, що стосується зеленого туризму, відродження народних промислів, інших підготовчих моментів. Тому я кланяюся організаторам сьогоднішньої презентації тому, що це – нинішній день. Очевидно, це день прозорості в державній підтримці підприємництва. І я б хотів, щоб він таким і став. Дякую.
Ірина Горіна: я хотіла б надати слово Прохорову Сергію Мефодійовичу. Український Союз промисловців і підприємців.
Прохоров Сергій Мефодійович, перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців: спасибі, дорогі друзі. Український Союз промисловців і підприємців завжди стояв поруч з інтересами великого числа малих і середніх бізнесменів, завжди працював над тим, щоб створити сприятливі умови для розвитку бізнесу в нашій країні. Завжди працював над тим, щоб ці умови були безпечними, цивілізованими і прогресивними. Я з великим задоволенням сьогодні сприйняв запрошення побувати на презентації Фонду. І мені здається символічним, що чудову презентацію робить така чудова щиросердечна жінка. Мені здається, просто, від Ірини Анатоліївни виходять такі флюїди добра, що потім проникають у душу кожного підприємця. Тому сьогодні від імені Українського союзу промисловців і підприємців, від імені всіх тих людей, яких хвилює ця проблема, мені хочеться побажати великих успіхів Фондові. І хочеться побажати, щоб, дійсно, ви могли поздоровляти тут один одного і переможців Фонду з досягненнями, з реальними змінами в житті підприємництва. І щоб від цього в нашій країні, в нашій рідній Україні жилося краще, і всі ми були щасливі. Здоров’я й успіхів Вам!
Ірина Горіна: зараз я хотіла б надати слово главі Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва Богословській Інні Германівні. Ми з Інною Германівною разом були присутні на переговорах, і отоді Інна Германівна сказала дуже гарну фразу: «Комітет без Фонду не може. Але і Фондові без Комітету – нікуди».
Інна Богословська, голова Держпідприємицтва: Ірина Анатоліївна і всі шановні співробітники Фонду, я Вас поздоровляю тому, що презентація перетворилася у ваше свято. Можете це об’являти «Червоним днем календаря», це, звичайно, жарт.
Шановні друзі, я думаю, що саме головне в змісті сьогоднішньої події – це інформація, що зроблена, з мого погляду, дуже коректно, добре з естетичної точки зору і по змісту. На жаль, коли я почала працювати в Державному комітеті, коли Ірина Анатоліївна почала працювати у Фонді, нам стало зрозуміло, що в суспільстві дуже мало хто знає про існування Фонду. У суспільстві практично ніхто не може назвати конкретних функцій Державного комітету з регуляторної політики і Фонду підтримки підприємництва. І це для нас стало сигналом того, що насамперед потрібно подати інформацію для спеціального професійного середовища і для суспільства в цілому про те, навіщо ж були створені ці інститути. Мені здається, що сьогодні інформація, над якою Фонд дуже серйозно працював, це спроба осмислення того, як повинна виглядати Національна програма підтримки підприємництва. Але, повірте мені, цей тільки початок. І зовсім права була Людмила Павлівна, коли говорила про те, що є ще маса інших способів підтримки підприємництва. І праві ті, хто зі своєї позиції пропонує нам ті або інші види підтримки. Але найважливіша проблема сьогодні в тім, що держава дотепер не відповіла ні для себе, ні для соціуму, ні для підприємницького середовища: у чому ж стратегічно, тактично і інструментально повинна складатися Програма підтримки підприємництва?
На величезний жаль, нам приходиться доводити на дуже високому рівні державним менеджерам і на рівні віце-прем’єрів узагалі необхідність підтримки підприємництва. І тільки цього року ми в першому проекті бюджету, що пішов на перше читання, мали 1 мільйон 800 тисяч гривень усього бюджету на підтримку підприємництва, це свідчення того, що ряд керівників недооцінюють необхідність державної підтримки. Це притім, що, наприклад, на футбольний клуб Міністерства агропромислової політики в Бюджет-2004 закладено 6 мільйонів. Ми можемо говорити дуже багато, порівнюючи ці позиції. До великої нашої радості, ми знайшли розуміння з боку прем’єр-міністра. З ним була зустріч на минулому тижні і видане розпорядження Міністерства фінансів передбачити на фінансування програми не менш обсягу цього року. Я сподіваюся, це 50 мільйонів і 2 мільйони по Держкомітетові, хоча ми подали цього року заявку на 50 мільйонів, але ми потерпимо. Нам найважливіше, щоб пішли гроші на Фонд. І тут ми віддаємо пальму першості. Зі своєї сторони, як головний розпорядник бюджетних коштів, Комітет гарантує, що кошті ці будуть розподілятися тільки по цільових програмах, розподілятися привселюдно – на столі, а не під столом. Розподілятися таким чином, щоб Ви могли проконтролювати ефективність використання будь-якої бюджетної копійки.
Тут є присутніми багато підприємців, а, до речі, кожний з вас, платячи податки, оплачує, у тому числі і цю Програму. Якщо ми перекладаємо з однієї кишені в іншу, ми повинні розуміти, навіщо ми це робимо. Навіщо кожний з нас відмовляється від частини доходу, що ми можемо покласти у власну кишеню, на користь держави, що повинна бути дбайливим хазяїном. Це для нас найважливіше. І я хочу вас призвати, дорогі друзі, колеги, до того, щоб у вас виникло бажання, і ви знайшли трішки часу для того, щоб розробити частину пропозицій по формуванню стратегії, тактики й інструментарію Державної програми підтримки підприємництва. Наша задача – за пів року запропонувати урядові і Верховній Раді нове концептуальне бачення цієї програми. Фінансування через Фонд підтримки підприємництва програм – це частина. Ми повинні показати, якими ми хочемо бачити ці програми. Для цього ми зараз створюємо великий семінар для працівників Комітету і працівників Фонду, куди запрошуємо фахівців, що мають досвід організації програм підтримки підприємництва, що працюють в інших державах. Ми аналізуємо досвід роботи в Україні, тому що він тривалий, він не завжди позитивний, але присутні ті зерна, які потрібно вирощувати і які повинні стати основою для цілих блоків програм.
Я вас просто дуже прошу, це тема, що варта того, щоб на неї витратити трошки ваших зусиль, вашого інтелекту і часу. Будь ласка, підключайтеся до нас. Ми будемо обробляти будь-які пропозиції. Це в інтересах держави.
Ми повинні розуміти, що така молода країна як Україна вкрай має потребу в людях, що беруть на себе силу бути відповідальними за своє життя і за життя тих, хто поруч. Підприємці – це авангард такої частини суспільства. Держава має потребу в таких людях. А наша задача – допомогти цим людям ставати авангардом. Спасибі вам велике за те, що ви прийшли. Спасибі вам за вашу підтримку. Я сподіваюся на повне, вірне ваше співробітництво.
Юрій Іванович Єхануров, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва: дорогі друзі, я розумію так, що ми сьогодні підводимо якийсь підсумок у житті Фонду, і ми говоримо про те, що стартує, мабуть, якесь нове розуміння його роботи. Ми повинні прийти до розуміння, що гроші основні все-таки повинні йти через фінансово-кредитну систему. Вона в нас у державі є. Ми всі робимо для того, щоб вона удосконалювалася. А Фонд покликаний буде, напевно, вчити наше підприємництво працювати з грішми. Дрібних – як навчитися оформляти всі ці документи і мікрокредитування. Ваш Комітет робить все для того, щоб були всі рамкові умови для нормальної роботи. Комітет з фінансово-банківської діяльності відпрацює технологію роботи. Але, саме головне – це от як зробити так, щоб ті хлопці, що сьогодні стоять на ринках, і яких життя в найближчі кілька років відтіля буде виштовхувати, як це відбувається в Польщі, щоб вони могли відкрити свою справу вже у виробництві. Тому що кожен маркет – це 200 робочих місць плюс і 1000 робочих місць мінус на ринках. І от ці люди найближчим часом будуть намагатися працювати, створювати якісь бізнеси і цю справу повинно бути поставлено. Ви знаєте, я багато років викладаю в університеті, сьогодні я послухав лекцію. Я розумію, коли ти стискаєш, стискаєш, стискаєш, то виходить така дуже серйозна справа. Я б дуже хотів, щоб будь-який простий підприємець, подивившись на от таку презентацію, все-таки все розумів. От, до мене підходила прекрасна жінка і запитувала, говорила, як мені одержати кредит по лінії зеленого туризму? Я побачив, там рядок є. Я думаю, Ви до Гориної підійдіть, вона Вам розповість. У всякому разі, я не думаю, що практичне навчання можна пройти, але, проте, ви бачите, що ця тема є.
Саме головне – це те, що Фонд повинен працювати на місцевому рівні. Але, от, я б дуже, можна сказати так, боявся, якщо головна робота – це буде створення структур. А потім ці структури зажадають «їжі» і так далі, і так далі. Щоб не забули про те, заради чого Фонд працює. Ну, я ще багато чого можу говорити, тому, що хочеться, щоб Фонд усе-таки працював, адже рідне щось. Ми в парламенті зробимо все, щоб Фонд на наступний рік працював. Але і потрібно розуміння нової хвилі, нового етапу роботи Фонду. І отут наша колега Супрун почала про це говорити. Будемо шукати нові речі. Сьогодні як свято? Ну а, з іншого боку, початок великої роботи. Ну, великий корабель, великого плавання!
Ірина Горіна: я на правах господарки хотіла б від імені Українського фонду, від імені усіх своїх колег, хто готував сьогоднішню презентацію, від чистого серця вам всім подякувати за те, що ви співпричетні до цього процессу, за те, що приїхали сюди, хтось виступив, за те, що ви обсудили ці проблеми, за те, що щось корисне з цієї презентації ви винесете. А до спільної роботи і співпраці ми готові. Я прекрасно розумію, що у нас попереду дуже багато роботи. Але ми готові до цієї роботи. І я переконана, що через рік ми зможемо показати вже багато серйозних доробок. Спасибі вам велике.
