Питання спрощеного оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого бізнесу зараз широко обговорюється на рівні міністерств і відомств. Протягом п’яти років спрощені режими оподаткування набули популярності серед платників податків – суб’єктів малого підприємництва. Що дала спрощена система оподаткування, обліку і звітності у сфері малого бізнесу в кількісному і якісному аспекті? За п’ять років кількість суб’єктів сплати єдиного податку збільшилася в шість разів, податкові надходження до бюджету від них – в 12 разів. Це свідчить про те, що ця система широко використовується у сфері малого підприємництва і її функціонування необхідно продовжувати.
Але сьогодні дуже актуальним є питання: для кого саме були створені спрощені режими оподаткування і в якому вигляді ми повинні продовжувати їх дію? Це пов’язано з тим, що сьогодні поряд з результативним впливом спрощеної системи оподаткування як на формування доходної частини бюджету, так і на розвиток підприємництва, тенденціями збільшення і суб’єктів малого бізнесу, і податкових надходжень, є ціла низка фактів, які мають і негативні впливи. А окремі з них навіть дискредитують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, саме це спонукає досить впливові посадові особи пропонувати або взагалі скасування спрощеної системи оподаткування, або збільшення податкових ставок в 3-10 разів.
Реформуючи спрощену систему оподаткування, не можна не звертати увагу на ті негативні наслідки, до яких вона привела. По-перше, це застосування схем ухилення від оподаткування, коли юридичні особи вступають у трудові стосунки з приватними підприємцями – платниками єдиного податку, які не є платниками податку на додану вартість. Такі юридичні особи реалізують для підприємців продукцію по собівартості або по занижених цінах, формують в себе податковий кредит, приватні підприємці надалі реалізують цю продукцію по ринкових цінах, розраховуються з юридичною особою готівкою, відповідно не виникає податкових зобов’язань перед бюджетом. І тому нам необхідно поставити бар’єр в цій прогалині в діючому законодавстві, який би унеможливив такі суттєві податкові зловживання. По-друге, деякі підприємства пропонують своїм штатним працівникам реєструватися суб’єктами підприємницької діяльності – платниками єдиного податку, та продовжувати виконувати на підприємстві ті ж самі обов’язки, але при цьому сплачувати лише єдиний податок. Отже, відбувається суттєва мінімізація сплати податкових зобов’язань. Також існують і проблеми з правом найму у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. В багатьох випадках, використовуючи право найму, суб’єкти, що за всіма ознаками є юридичними особами, реєструються як фізичні особи. Тоді як саме право найму вже є ознакою юридичної особи. Так, ця норма мала й позитивний результат, бо значна кількість людей знайшла роботу. Проте, ті негативні моменти, які дали можливість використати право найму як негативний факт, сьогодні змушує нас пропонувати створення фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності як самозайнятих без права найму із залученням членів сім’ї.
Окремі суб’єкти залучають до підприємницької діяльності найманих працівників без укладання з ними трудових угод, оформлення трудових книжок. І досить поширеною формою порушень є той випадок, коли використовують працю більше, ніж десяти найманих осіб. В більшості випадків заробітна плата найманим працівникам виплачується на рівні 50-80 гривень, що змушує їх здійснювати порушення прав споживачів шляхом обважування та обраховування покупців. Трапляються й випадки, коли підприємства не переходять самостійно на загальну систему оподаткування в разі перевищення ними визначених граничних розмірів річного обсягу виручки. Нагальним сьогодні є питання визначення сфер діяльності, в яких підприємці мали б право застосовувати спрощену систему, та визначення розмірів податкових ставок.
Необхідно терміново вирішити й питання забезпечення участі платників єдиного податку та їх найманих працівників у солідарній системі пенсійного та соціального страхування. З 1 січня наступного року нам необхідно запровадити персоніфікований облік сплачених внесків та механізм відповідності сумі страхувань до фонду оплати праці. Тому в процесі пошуку компромісних варіантів збереження спрощеної системи оподаткування ми повинні удосконалити дію цієї системи зусиллями Держпідприємництва спільно з Міністерством фінансів, ґрунтовно опрацювавши і прорахувавши компромісні пропозиції щодо удосконалення цієї системи. Цей варіант, з одного боку, є тим важелем, що захищає інтереси держави і обмежує прогалини в діючому законодавстві, а, з іншого, створює умови для розвитку й підтримки саме тих суб’єктів підприємництва, які цього потребують.
