Пройшло всього три місяці з тих пір, як я очолюю Держпідприємництва. Моя задача зробити Комітет – мостом між бізнесом і владою і щоб по цьому мосту можна було ходити в обидва боки, і щоб завдяки йому, сигнал від бізнесу до влади і навпаки передавався не перекрученим, щоб було взаєморозуміння. Я упевнена, що всі конфлікти виникають через невміння слухати один одного, знаходити якийсь компроміс.
На жаль, в Україні практично ніхто не знає, чим займається Комітет. Він не займається і не буде займатися тільки базарами. У його функції входять питання реєстрації. З 1 липня набере сили закон «Введення єдиного реєстраційного реєстру по реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні». За цим законом нам доведеться дуже багато працювати з усіма органами виконавчої влади, тому що все буде збиратися до єдиного реєстру, що буде вести саме Комітет. Сьогодні створюється величезна комп’ютеризована система на 600 користувачів. Після того, як вона буде запущена, ми будемо проводити широкий цикл навчання, семінарів по тому, як заповнювати ці реєстри. Український реєстр буде одним з найсучасніших у Європі. Коли він буде доведений до досконалості, час реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності буде займати до трьох годин. Під час адаптації системи, час реєстрації складе до трьох діб, запуск відбудеться на протязі року. Ми будемо відвідувати регіони, збирати мерів міст. Наші фахівці будуть передавати досвід кожному місту. Це і Вам полегшить роботу, і в цілому зробить прозорою систему реєстрації.
Що дасть реєстр? Це не просте нагромадження даних про тих, кого зареєстровано, це можливість швидкого відсівання «сплячих» фірм, створених під реєстр і не працюючих. Фірми, що оголошені до банкрутства або до санації, будуть в окремому підреєстрі. Цей реєстр через рік нам дасть можливість включати кредитну історію підприємства, що дозволить використовувати ці дані банкам і державним установам, що фінансують цю структуру. У кредитній історії будуть відбиті неповернені кредити, не відбиті в балансах, де вони узяті і т.д. З іншого боку, це дуже серйозний крок по дерегуляції підприємницької діяльності, по прозорості контролю над суб’єктами.
За статистикою, є великі міста України, у яких різниця по чисельності суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані в органах місцевого самоврядування, і в реєстрах податкової, доходить до 35 тисяч суб’єктів. Статистика не відповідає даним профільних міністерств, дані профільних міністерств не відповідають даним місцевого самоврядування і регіональної влади і т.д. Давайте спробуємо навести в цьому порядок.
Реєстрація. Комітет не видає ліцензії, але розробляє умови для усіх видів ліцензій. Нам дуже важливо мати вашу експертну думку з тих або інших питань. У нас виникає маса питань, з яких нам потрібні консультації, думка тих, хто зіштовхується з цими проблемами, знає їх. Нам потрібні люди, що можуть бути експертами.
Экспертно-апеляційна рада Комітету приймає скарги на невидачу ліцензії або на визнання ліцензії недійсної, або про відмовлення у видачі ліцензії – ми маємо інструмент реагування на такі дії.
Регуляторна політика. Комітет має право робити представлення в будь-який орган виконавчої влади на предмет визнання недійсним або скасування підзаконного акту. Користуйтеся, будь ласка, цим. Ми не можемо відстежити і відсіяти всі некоректні розпорядження, інструкції, листи на регіональному рівні. Якщо до нас надходять скарги на такі підзаконні акти і ми бачимо, що ці підзаконні акти не відповідають законові, Комітет має право дати розпорядження й у випадку неусунення проблеми протягом місяця цей акт втрачає силу. Це дуже серйозний важіль. Був такий прецедент за спільним наказом Мінекономіки і митної служби по тарі. Ми його скасували, полегшивши життя сотням тисяч реальних підприємців. Знайте, що такий інструмент є.
Програма розвитку підприємництва. Як ми з’ясували, в Україні ніхто не знає, що з 1991 року існує Фонд підтримки підприємництва. Цього року бюджет Фонду склав 52 мільйони гривень, це істотні гроші. Ми провели кадрові зміни у Фонді, вперше за всю історію його існування за 11 років ми провели тендери на регіональні фонди. Зокрема, Дніпропетровський регіональний фонд виграв тендер на поповнення статутного фонду на 200 тис. грн. Кредити, що видаються Фондом, – це одночасно дешеві і складні гроші. 7% річних – це ставка рефінансування банку, але гроші не можна взяти в кишеню просто так. Ми створили механізми контролю, моніторингу, перевірки ефективності використання позикових коштів. Зараз ми дуже широко будемо використовувати такі інструменти, як відшкодування цілком або частково кредитної ставки, виданої суб’єктам підприємництва комерційними банками. Страховий фонд, тобто фонд, за рахунок якого будуть страхуватися кредити тих суб’єктів, що не мають заставного майна, або іншого забезпечення перед комерційним банком і гарантійні фонди.
На регіональному рівні працює Фонд підтримки підприємництва в Дніпропетровській області, де ми будемо підсилювати кадри.
Комітет має представництва в регіонах. Це як держслужбовці, так і інститут уповноважених з захисту прав підприємців. Уповноважений – це, як правило, підприємець, що на громадських засадах захищає підприємницький сектор. Він має можливість піднімати питання, непосильні державному службовцеві.
Проблеми, з якими працює Комітет. Буду абсолютно відвертою в питанні спрощеної системи оподатковування. Міністр фінансів, він же перший віце-прем’єр, є прихильником ліквідації спрощеної системи оподатковування. У проекті бюджету зараз подане підвищення від 3 до 10 разів різних податків у системі спрощеного оподатковування. Я змушена сказати, що це підвищення оподатковування не проходило узгодження в Кабінеті міністрів. Бюджет Комітет і Кабмін одержали в день затвердження. Але, я вважаю, що є всі шанси, що закладені параметри будуть переглянуті. Не буде цих кратних підвищень. Комітет щільно працює з Мінфіном і на сьогодні ми маємо більш-менш погоджені позиції по реформуванню спрощеної системи. Реформувати її все рівно прийдеться, у нинішньому вигляді вона має істотні недоліки. Головний недолік – це те, що великий бізнес поділяє свої фінансові потоки за допомогою, як правило, суб’єктів – фізичних осіб, що працюють на спрощеній системі. Бюджет за рахунок цього втрачає. З 1 січня вступає в силу Закон „Про персоніфіковані пенсійні рахунки”. А це значить, що спрощена система оподатковування в такому вигляді, як вона зараз є, уже не може існувати тому, що усі, хто працює на спрощеній системі, не будуть мати можливості одержати свій індивідуальний персоніфікований пенсійний рахунок. Пенсійний платіж буде виведений зі складу єдиного податку і введена персоніфікація. З Пенсійним фондом і з Міністерством фінансів ми практично дійшли згоди в наступному: для фізичних осіб, що на єдиному податку, буде введена фіксована ставка платежу в усі соціальні фонди. Мінфін сьогодні пропонує 90 гривень, ми наполягаємо на тому, що це може бути від 40 до 60. Для фізичних осіб буде фіксований платіж у соціальні фонди і збереження ставки від 20 до 200. Для юридичних осіб діють схеми 10% податку з обороту без ПДВ і 6% плюс ПДВ. Наша пропозиція звелася до наступного: 6% плюс ПДВ перетворюється в 3% податок з обороту плюс ПДВ і плюс соціальні платежі. При цьому бюджет не втрачає, платники не втрачають. Сьогодні єдиний податок розчіплюється на 43% у бюджет і 57% у пенсійний фонд. За рахунок того, що з наступного року будуть знижуватися платежі в бюджет, пенсійні фонди, ми виходимо приблизно на паритет 50 на 50. Тобто, ми реформуємо цю систему, не торкаючись основних проблемних питань.
Наступне серйозне питання – звітність по соціальних фондах. Ми зараз розробляємо єдиний звіт по усіх фінансових фондах, а розщеплення буде по соціальних платежах на рівні Пенсійного фонду. По податку 10% – він стане 5% плюс відрахування в Пенсійний фонд.
Що стосується серйозних змін відносно фізичних осіб, що на єдиному податку за винятком ринків. Відповідно до Закону „Про податок на доходи фізичних осіб”, для ринків, принаймні на рік, залишається дія фіксованого податку. На протязі 2004 року повинно бути розроблене нове законодавство для ринків. Для них залишається ринковий збір, залишається можливість працювати на фіксованому податку. Це занадто соціально вразлива тема.
Що стосується фізичних осіб на єдиному податку по ставці від 20 до 200 гривень. Проблема колосальна. У нас за законом не визначене поняття «ринок», дуже багато місцевих органів державної влади стали приймати рішення у відношенні величезних супермаркетів, що це – ринок. Супермаркет на 4,5 – 10тисяч м.кв. торговельних площ ставав ринком і за рахунок цього отримував зовсім інше оподатковування, що приводило до колосальних втрат бюджету. Розроблено пропозиції, що швидше за все, пройдуть. Буде знижений обсяг реалізації для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності з 500 тисяч до 300 тисяч. Фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності, крім працюючих на ринках, не будуть мати права займатися торгівлею. Усе, що зв’язано з торгівлею, повинно мати ПДВ, інакше ми величезні суми втрачаємо на ПДВ. Я супротивник цього податку з 1993 року, а в 1996 написала цілу концепцію реформування, але поки він є, поки його не скасували, ми змушені з ним рахуватися. Виходить, залишається такий спрощений режим для цієї торгівлі, як 3% плюс ПДВ плюс соціальні фонди.
У планах Комітету – проведення всеукраїнської наради з Президентом. Тому було б дуже добре, якби ви сьогодні як мери міст, як ті, хто насамперед може постраждати від ліквідації спрощеної системи оподатковування, прийняли б резолюцію по спрощеній системі. Звертання до Президента з проханням не ліквідувати, а зберегти спрощену систему з умовою її реформування. Цього буде цілком достатньо.
Щодо пільг, субсидій і т.і. Я колись на посаді першого заступника голови Бюджетного комітету, три тижні працювала з Міністерством фінансів Німеччини. Я ретельно вивчила бюджет, податкову систему і систему пільг і субсидій Німеччини. Отож, раз у два роки міністерство фінансів подає Бундестагові так званий звіт по пільгах і субсидіях. Цей величезний звіт складається з двох томів. Дотуються цілі галузі, дотуються окремі підприємства, дотуються як би цілі типи, групи населення. Але з одною маленькою різницею: усі дотування і все субсидування має адресний характер. Немає жодної пільги ветеранам узагалі, інвалідам узагалі, багатодітним родинам узагалі. Подивіться, що зараз відбувається: вперше за всю історію України Кабінет Міністрів підняв цю тему, що потрібно переходити на адресні пільги і субсидії і 8 тисяч пенсіонерів перед Верховною Радою. Якщо ми розуміємо, що від відсутності адресних пільг втрачають місцеві бюджети, виявляйте ініціативу. Кабінет Міністрів залишився на самоті, а суспільство і місцеве самоврядування його не підтримало. У вас маса своїх проблем, але це чверть Ваших бюджетів. Будь ласка, реагуйте на те, що відбувається.
Малий і середній бізнес. У жодній країні світу немає самостійного розвитку малого і середнього бізнесу. Володимир Григорович Яцуба сказав фразу: «Великі і без нас обійдуться, вирішать. Нам потрібно малим і середнім допомагати». У всіх країнах так і робиться. У Польщі в бюджеті за 2000 рік були закладені прямі пільги і субсидії суб’єктам малого і середнього бізнесу в 700 мільйонів доларів. Зовсім очевидно, що це та сфера діяльності, що потребує стартової допомоги. На етапі, коли вже мікробізнес переходить у малий, малий переходить у середній, він уже так не потребує державної підтримки. Але розпочинати, особливо в економіці, що трансформується, доводиться практично з нуля. Тому, якщо місцеве самоврядування буде з свого боку тиснути, то ми зможемо реально розширити програму фінансування малого і середнього бізнесу. В минулому році за Програмою підтримки підприємництва було виділено 52 мільйони гривень. Приблизно та ж сума була в регіональних фондах по Україні. Багато міст зробили вже фонди підтримки підприємництва, у тому числі змішані. Але в цьому році в бюджет закладено 1,8 мільйонів. І, природно, це менше в чотири рази, ніж фінансування футбольної команди «Колос» при Міністерстві агропромислової політики. Ось такі невідповідності. Це теж залежить від нас. Буде ініціатива: грамотно вичленити проблему і просунути її і ми готові бути локомотивом. Нормального бізнесу-клімату не буде до тих пір, поки не буде аеропортів, доріг, вокзалів. Повірте мені, я працюю в консалтінгу з 90-го року, через мої руки пройшли сотні інвесторів в Україну. Коли я їх один раз провожу з міста-героя Києва в будь-яке інше місце України, 80% з них вдруге приїжджати не хочуть. Готель, в якому повинна бути холодна і гаряча вода і змінюватись білизна щоденно – таким не є. Немає доріг, по яких можна комфортно проїхати. Тому прийміть компліменти за те, що в Кривому Розі дороги вже зовсім інші. Дніпропетровський аеропорт сьогодні, мабуть, кращий з регіональних аеропортів в Україні. Дай Бог, розвивайтеся, а ми з свого боку чим можемо Вам допоможемо. Спасибі.
