Тема: Україна відгородила частину своєї території протитанковими їжаками
Ведучий – Д.Кисельов: на минулому тижні, у чеканні російської агресії, Україна відгородила частину своєї території протитанковими їжаками. Такого не було на цій землі з часів Другої Світової. Члени Верховної Ради десантувались на острові Тузла для того, щоб спостерігати за наступом важкої російської техніки.
Тема: Спікер парламенту пропонує депутатам саморозпуститися
Спікер парламенту пропонує депутатам саморозпуститися. Бюджетний процес зірваний. Під стінами парламенту підприємці протестують проти закладеного в проект бюджету троєкратного збільшення єдиного податку. На захист їхніх інтересів встає Держкомітет по підприємництву і регуляторній політиці. Його очолює І.Богословська.
Гість студії – І.Богословська, голова Держкомітету по підприємництву і регуляторній політиці
Однак, перш ніж задати наші питання Інні Богословській, я поставлю запитання вам (глядачам, авт.). Що відбувається навколо Тузли? Представлені на телеекрані варіанти відповідей: непорозуміння через невстановлені кордони, територіальні претензії Росії, або законні дії Росії на своїй території. Отже, Тузла. Який ресурс України в цьому конфлікті з Росією?
І.Богословська, голова Держкомітету по підприємництву і регуляторній політиці: ну, насамперед, варто сказати, що було б безграмотним сьогодні розпалювати цей конфлікт. Це наші сусіди, і якими б не були сусіди на Заході, на Сході, завжди потрібно максимально намагатися мирно вирішити…
Д.Кисельов: і, проте, обговорюються самі різні засоби. Від звертання до міжнародних організацій, включаючи НАТО, до, чи ледве, не воєнних дій, про які говорить колишній президент України Леонід Кравчук.
І.Богословська: ну, тут варто пам’ятати, що, коли Україна безпрецедентно у світі, першою і єдина поки, відмовилася від ядерної зброї, був укладений договір про гарантії ядерної безпеки України. Учасниками цього договору, зокрема, є Росія, що підписала тезу про те, що вона гарантує дотримання територіальної цілісності України. У тому числі, природно, у цьому договорі брали участь країни НАТО. Тому, якщо не удасться вирішити цей конфлікт мирно, то Україна повинна буде звернутися в Гаазький суд за згодою Росії. Тому що, процедура розгляду подібних суперечок передбачає обопільне визнання цієї юрисдикції. Тому, ми, у випадку розвитку подій, що не дозволяють конструктивно вирішити цю проблему, будемо звертатися до Росії з пропозицією, розглянути Гаагу, як юрисдикцію.
Д.Кисельов: а рішення міждержавних суперечок у СНД передбачене на Раді глав держав? Зараз Леонід Кучма очолює цю Раду. Чому б тоді, не зібрати Раду глав держав?
І.Богословська: ну, справа в тім, що Україна не є членом СНД. Вона є тільки асоційованим членом. Тому, у нас є певні обмеження в цій процедурі. Крім цього, ще раз хочу сказати, гарантія територіальної безпеки України – це домовленість Світового співтовариства в зв’язку з тим, що Україна була унікальною країною у світі, що відмовилася від власного ядерного потенціалу.
Д.Кисельов: і, проте, формально, поки ніяких порушень немає. І це визнає Президент України Леонід Кучма.
Текст відеоролика. Л. Кучма, Президент України: з одного бокоу, я переконаний, що ніякого порушення, механічного, я маю на увазі, порушення кордону українського не буде. Це зрозуміло. Але, я не можу не розцінити…не розцінити ці дії російської сторони, як недоброзичливі до України. Добрі сусіди так не роблять. А тим більше, Міжнародне право, і ті угоди, які в нас є з Росією, вона зобов’язують сторони, якщо ти поруч з сусідом на кордоні щось робиш, то хоча би попередити.
Д.Кисельов: проте, цей потенційний конфлікт поки не наніс реальних, не знаю, реального збитку відносинам з Росією. Товарообіг зберігається, на кордонах немає напруженості. Як Ви передбачаєте розвиток подій у найближчі дні?
І.Богословська: ну, по-перше, по останнім даним з місць будівництва, будівництво небагато…
Д.Кисельов: я знаю, що Ви телефонували, буквально, 15 хвилин тому…
І.Богословська: так, я телефонувала в МЗС і наводила довідки. І МЗС повідомив, що темпи зараз не такі активні, як вони були, темпи знижені будівництва. Проте, до нашого кордону залишилося 780 метрів.
Д.Кисельов: міністр закордонних справ Ігор Іванов, що приїжджає в Київ 30-го числа, уже чітко заявив, що ніяких порушень не буде державного кордону України.
І.Богословська: у той же час, потрібно до кінця розібратися, чи визнає Росія зараз цей кордон? Справа в тім, що в 73-м році був підписаний договір-угода між областями Української Республіки тоді і Російською Федерацією про визнання цієї адміністративного кордону, і придбанням Україною незалежності. Відповідно до міжнародних правил, визнається адміністративний кордон, що раніше малося за домовленістю.
Д.Кисельов: але, це поки домовленість між областями.
І.Богословська: але, проте, є міжнародні правила, що говорять, що ця домовленість повинна мати силу про домовленості аж до делімітації кордону.
Д.Кисельов: є міждержавна угода, але вона поки не ратифіковано парламентом.
І.Богословська: так. Так, це так.
Д.Кисельов: а чому парламент України не ратифікував цю угоду? Були інші пріоритети?
І.Богословська: ні, я думаю, що у відношенні Росії й України є кілька аспектів. Насамперед, це з одного боку, безмірна довіра, як це не парадоксально. Тому що, занадто довго країни жили разом. І одночасно, безмірна недовіра. І от ми постійно гайдаємося на цих терезах. Я думаю, цим обумовлене те, що дуже багато питань, що з іншими сусідами вже урегульовані, з Росією дотепер не урегульовані.
Д.Кисельов: але тим часом, усередині самої України зривається бюджет, що сам по собі вже конфліктний. У нашій програмі віце-прем’єр Віктор Табачник уже висловлював незгоду з однією зі статей бюджету, де, фактично, вводиться заборона на роботу, ну, напевно, більшості пенсіонерів в Україні. Тобто, заборона на одночасну роботу й одержання пенсії. Протестують і підприємці. Ви вважаєте вимоги підприємців справедливими?
І.Богословська: так.
Д.Кисельов: вони протестують проти, фактично, троєкратного збільшення єдиного податку. Що це таке? Чому? З якої, взагалі, статі це закладено в бюджет? І на скількох це все ринково?
І.Богословська: насправді, деякі перевищення десятикратні. Ті, котрі запропоновані Міністерством фінансів у проекті бюджету, що надійшов у парламент.
Д.Кисельов: що Ви робите?
І.Богословська: по-перше, тут досить складна ситуація, оскільки подано бюджет Кабінетом міністрів, і, природно, ми розуміємо, що це некінцевий результат. І бюджетний процес досить тривалий. До 1-го грудня в нас є ще час знайти компроміс. У той же час, у той же час, є сенс сказати, що ті підвищення податків, що закладені Міністерством фінансів у бюджет, не узгоджувалися, ні з Міністерством економіки, ні з Комітетом зі справ підприємництва. І для нас це була повна новела, коли ми побачили. Таке існує. І, я думаю, що одна з причин того, що це стало можливим, – це інституціональна помилка. У нас зараз, у руках однієї людини, при чому, це не залежить від того, Микола Янович займає цю посаду, або будь-яка інша фігура, але не можна зосереджувати в одних руках – владу першого віце-прем’єра в уряді і владу міністра фінансів. Це приводить завжди до перекручувань, це приводить завжди до порушення балансу влади, тим більше, у коаліційному уряді, і насправді, ми зараз результат одержали при представлені бюджету.
Д.Кисельов: але, багато хто вважає, що бюджет поданий досить сирим, проект бюджету. Так є, ну не тільки ці безглуздості, про які ми зараз говоримо. І знову ж, багато хто вважає, що уряд штучно затягує бюджетний процес, для того, щоб уберегтися від відставки. Адже, до прийняття бюджету відставка, ну, напевно, неможлива, а багато хто про неї говорить. Це що, тактика уряду?
І.Богословська: ні, ні, аж ніяк. Справа в тім, що завдяки, тій інституціональній максимальній владі, що зосереджена в руках першого віце-прем’єра, перший віце-прем’єр, фактично, узяв на себе відповідальність за бюджетний процес. І те, що зараз відбувається, у великій мірі, можна віднести до того, що ця персона взяла на себе таку особисту відповідальність.
Д.Кисельов: зачекайте, але адже цей коаліційний уряд з одного боку, а з іншого боку, Ви говорите про концентрацію в руках однієї людини, і відповідальності.
І.Богословська: інституціональна помилка. Потрібно мати міністра фінансів і потрібно мати віце-прем’єра по економіці.
Д.Кисельов: проте, слабкі кроки уряду, а це очевидно – такі кількості помилок можна назвати…така кількість помилок можна назвати слабким кроком уряду, подачі саме такого бюджету, досить сирого, – зміцнює позиції тих, хто наполягає на відставці уряду. Що, дійсно, Дамоклів меч відставки підвішений над урядом?
І.Богословська: ну, по-перше, я категорично не згодна з тим, що цей уряд слабкий. Давайте подивимося, що буде в результаті бюджетного процесу? Крім того, терпіння і витримку розцінювати як слабкість ніколи не можна…
Д.Кисельов: я говорю про недопрацьований бюджет, як про слабкий крок уряду.
І.Богословська: Ви знаєте, жодного разу в історії України не було подано на перше читання не сирого бюджету. І сам бюджетний процес і припускає, що перший бюджет, що подається, його перший варіант, – це досить сирий матеріал. Це, фактично, чернетка, що вкидається, стає предметом обговорення. І тільки той бюджет, що йде вже до другого читання, – це вже бюджет, що передбачає як би консенсус, або компроміс, між поняттям законодавчої влади про те, яким повинен бути бюджет, і виконавчої влади, тим, що вважає уряд. Так що, перша подача, аж ніяк, не свідчить про слабкості уряду.
Д.Кисельов: ну, а чи правда, що уряд постійно працює в умовах загрози відставки? Якщо так, то хто, власне, мотор от цих розмов, хто основна сила тиску на уряд, і хто, власне, погрожує відставкою? Що отут відбувається?
І.Богословська: ну, ми прекрасно з Вами розуміємо, що в Україні будь-який уряд постійний працювало під загрозою відставки. І все це дуже просто. Той варіант Конституції, за яким ми зараз живемо, жодною мірою, не є стабілізуючим документом. І взаємини між законодавчою, виконавчою владою і такою галуззю влади, як Президент і Адміністрація Президента, що взагалі в нас знаходиться як би поза законом, тобто, вона названа, її повноваження описані дуже загально. Але за рахунок того, що в нас немає нормального розмежування функцій і відповідальності, значить…
Д.Кисельов: між Адміністрацією президента і Президентом?
І.Богословська: між Адміністрацією і Президентом, Адміністрацією президента і Президентом і Кабінетом міністрів, і цією виконавчою владою і Верховною Радою. До слова, у нас Президент по Конституції не є главою виконавчої влади, але в той же час, є головою вертикальної виконавчої влади, що доходить до самих нижніх суб’єктів діяльності. При цьому, Кабінет міністрів, що є вищим органом виконавчої влади, не має ніякої вертикалі. По цьому, за таких умов, будь-який уряд завжди висить на гачку. А те, що ми маємо неурегульоване нормальним чином положення Адміністрації президента, приводить до того, що, як тільки на посаді керівника Адміністрації президента з’являється фігура, що має власні великі політичні амбіції, то ця фігура стає лиховісною. Ну, давайте згадаємо, коли в нас був Табачник – дуже сильний, так само, як у нас зараз Медведчук. Сильна політична фігура, сильний організатор, особа, що має власні політичні амбіції. Анекдот: “Хто такий Президент Кучма? Це Президент в Адміністрації Табачника”. Зараз ми маємо те ж саме. Фігура Медведчука підсилюється значно. Положення глави Адміністрації дозволяє мати монополію на інформацію для Президента, сильно впливати на думку Президента, у зв’язку з чим, будь-яка така фігура стає одіозною.
Д.Кисельов: Інна, я правильно зрозумів, що якщо Ви відокремлюєте Президента від Адміністрації, що уже відбулося, то Ви тепер уже відокремлюєте Медведчука від Адміністрації. Тобто, Адміністрація теж не моноліт. Тобто, Ви вважаєте, що саме він от смикає за постійний гачок і є дратівним чинником, і саме він використовує своє положення для того, щоб тиснути на уряд, і, фактично, дестабілізувати уряд, змушуючи його працювати в такій нервозній обстановці.
І.Богословська: ну, ми прекрасно з Вами знаємо, що є два види політиків. Політики, що працюють на консолідацію, і політики працюють… цей принцип роботи називається гармонія через конфлікт. Тобто, політики, що працюють в умовах створення обов’язкової екстремальної ситуації, і тоді вони на гребені екстремальної ситуації виграють. Сьогодні в нас є два абсолютно різних політики з дуже великою ваговою категорією. Це прем’єр-міністр Янукович, що демонструє себе зараз, як технічний консолідатор, і він умудряється знаходити компроміс між тими політичними силами, що, здавалося б, примирити неможливо. І є Медведчук, що відомий, як людина, що прекрасно працює в умовах конфлікту, в умовах экстриму. І по цьому, постійно, як тільки створюється більш-менш стабільна ситуація зусиллями прем’єр-міністра…
Д.Кисельов: це не його середовище.
І.Богословська: це не його середовище.
Д.Кисельов: тобто він кризовий менеджер зовсім в іншому змісті.
І.Богословська: цілком правильно, цілком правильно. І сьогодні питання: що все-таки потрібно Україні? З мого погляду, Україні сьогодні необхідна консолідація, і необхідні люди, що вміють примиряти, навіть у випадку практично непримиренних протиріч. У той же час, ми виявляємо, що, як тільки заспокоюється ситуація, з боку керівництва Адміністрації Президента ми одержуємо провокацію.
Д.Кисельов: а може, провокація. Гарне слово. Чи можете Ви привести приклади таких провокацій?
І.Богословська: так, я назву приклад, про який практично, не знаю, я не бачила в пресі згадувань, і мені дуже шкода, що це стає системою, коли в нас найважливіші події, що можуть виявитися індикатором для суспільства, стають невідомі цьому суспільству. Було відкрите засідання Кабінету міністрів, на якому Кабінет міністрів звітував за результати роботи за 9 місяців. На це засідання Кабінету міністрів, оскільки уряд коаліційний, і оскільки уряд зацікавлений у загальному примиренні в громадському мирові в країні, були запрошені представники усіх фракцій, комітетів з Верховної Ради і всіх губернаторів областей. Яким же був наш подив, коли ми побачили, що жодного губернатора на Кабінеті міністрів не було. Ми знали, що вони всі прибули в Київ. І в останній момент нам стало відомо, що за годину до початку, або за якийсь час, не буду говорити абсолютно точно, за якийсь час до початку засідання Кабінету міністрів, останнім часом перед засіданням Кабінету міністрів, вони одержали вказівку не йти, з Банкової з Адміністрації Президента, не йти на засідання Кабінету міністрів, розвернутися і їхати в Одесу.
Д.Кисельов: зачекайте, Інно, Ви говорите, що не знаєте, чи відомо це суспільству, але, мені здається, про це говорив сам Президент. Будь ласка.
Текст відеоролика. Л.Кучма, Президент України: і щодо відставки уряду. Люди добрі, ну, давайте не перекручувати того, чого немає. Ну, насамперед, хто б не хотів в парламенті відправити уряд, він цього права не має. А в мене не має ні в думках, ні бажання відправляти уряд у відставку. І підстав для цього немає. Ще раз кажу: немає. Хоча зауваження, я зобов`язаний сказати, на мій погляд, які будуть впливати на ситуацію в слідуючому році. І це не останні зауваження, які у мене є до уряду. На зустрічах з Віктором Федоровичем, я відверто про це кажу. В тому числі, вибачте мені, може це зайве, що я скажу, не треба перетворювати засідання уряду в парламентське слухання, де замість Литвина, сидить Янукович. Останнє засідання, розширене так зване, виступило 3 урядовця і 9 депутатів. Ну скажіть, будь-ласка, чи може в таких обставинах уряд нормально проаналізувати, як він працює, дати оцінку своїм, так сказать, блокам. Всім. Не треба перетворювати засідання уряду в Шапіто.
Д.Кисельов: отже, з цієї цитати абсолютно зрозуміло, що Президент сам принципово і політично проти того, щоб відправити уряд у відставку, але в той же час, він критикує Віктора Януковича за те, що той влаштовує з засідання уряду Шапіто. Так, що це? От це, мені здається, той випадок, про який Ви говорили. Те саме розширене засідання уряду. Чим криє Янукович?
І.Богословська: ну, по-перше, цей перший коаліційний уряд, квазікоаліційний, створений, практично, поза законодавчим полем. Створений, як спроба примирення законодавчої влади з виконавчою. Спроба зробити те, чого ніколи в Україні не було. Ніколи. Завжди була конфронтація між законодавчою і виконавчою владою. Як би початок політичної реформи. Ми хочемо подивитися. Суспільство хоче, політикум хоче подивитися, чи готові ми до парламентсько-президентської республіки? Чи готові ми до коаліційного уряду? Природно, що коли уряд мав серйозну проблему з врожаєм, у зв’язку з катаклізмами погоди, до речі, уся Європа точно так само потерпіла, як Україна. Ми не самотні в цьому. Коли уряд знайшов у собі сили побороти цю кризу, і ми вийшли на звіт перед суспільством, і перед тим парламентом, що практично цей уряд, каптував людей у цей уряд, то зовсім природно, що було зроблено розширене засідання. Але знову ж, я повторю те, про що я говорила, ніхто в суспільстві не знає, що на це засідання були запрошені всі губернатори, і їхали вони на засідання уряду. І в останній момент їх розвернули і не дали їм приїхати на засідання уряду. І це, до слова, послужило додатковою консолідацією всіх тих представників фракцій і комітетів, що були на засіданні уряду. І дуже шкода, якщо керівництво Адміністрації президента виявиться в повній абстракції. Тому що, чим більше таких кроків, що не сприяють знаходженню спільної мови, а, фактично, розривають тих, хто навіть прагне до розуміння, тим більше буде недовіри до дій СДПУ(о), у тому числі.
Д.Кисельов: спасибі велике, Інна Германівна.
Гість у студії – М.Погребинський, радник голови Адміністрації Президента, політолог
Д.Кисельов: добрий вечір, Михайле Борисовичу. Отже, Ваш варіант відповіді на наше питання про Тузлу.
М.Погребинський, радник голови Адміністрації Президента України: ну, то було питання для, як би, громадян. Я більш інформований. Тому в мене немає такого простого…
Д.Кисельов: ви не громадянин?
М.Погребинський: я громадянин, але, загалом, я хотів от, що сказати. Мені здається, що те, що ми спостерігаємо зараз навколо Тузли – це цілий комплекс причин на тлі, властивого російській політичній еліті такого постімперського синдрому, повного ігнорування можливої реакції сусіда свого, дружнього сусіда на будь-які свої дії. От уже довше тижня, як відомо керівництву Росії про те, що тут на перших смугах газет і сама головна подія це Тузла, ні слова від Путіна. Немає ніякої виразної, виразного пояснення тому, що відбувається. По-моєму, українська позиція – просто відображення того, що ми, дійсно, не готові поки, як держава не готова відповідати на серйозні виклики, що можуть нам, або сюрпризи, надати наші друзі сусіди. І я знаю, що дуже багато в цьому зв’язане просто з парламентською кампанією, що зараз починається, і гри навколо демонстрації патріотизму і т.д. Я все-таки сподіваюся, що усе закінчиться мирно і благополучно. Але те, що…
Д.Кисельов: тобто, до воєнних дій не дійде?
М.Погребинський: не дійде. Ні. Не тільки до воєнних дій, серйозного конфлікту, я сподіваюся теж, але те, що вже зараз довіра до можливих способів економічної інтеграції, політичної інтеграції і т.д. значно упало. Я без соціологічний даних. Мені здається, що це вже…
Д.Кисельов: це вимірювана величина…
М.Погребинський: ми перевіримо, але якийсь час це точно так, якщо не будуть якісь механізми, що компенсують.
Д.Кисельов: Михайло Борисович, от у нашій програмі пролунали серйозні звинувачення з боку Інни Богословської на адресу голови президентської адміністрації. Ви їх приймаєте?
М.Погребинський: Ви знаєте, я б хотів спочатку от, що сказати. Ви почали розмову з того, що от є проблеми малого бізнесу, і Ви запросили представника Державного комітету, метою якого, життям якого, Комітету, є захист цього малого бізнесу. От потрібна була демонстрація представників малого бізнесу для того, щоб голова Комітету сказав, що вони праві. Голова Комітету не провів місяць, два, три місяці назад, хоча дуже давно було відомо, що Кабінет міністрів готує саме такий підхід до рішення проблеми малого бізнесу, знищуючи цей малий бізнес. І це добре відомо було Інні Германівні. Ні слова. Я вважаю, що це така демонстрація. 4 місяці працює Інна Германівна, наскільки я знаю. Це така типова демонстрація того, що людина займається не своєю справою, ставить собі інші задачі, звільнила велику частину людей, що займалися, дійсно, допомогою малому бізнесові, і міркує про те, у чому вона зовсім некомпетентна. Наприклад, споруджує всякі міфи про те, що є політики, що працюють на конфронтацію, а є політики, що працюють там на… Немає таких політиків. Політики працюють у просторі можливого, у просторі прагматичних дій. Розмови про те, що Адміністрація Президента, Медведчук керує Президентом – це і є приклад роботи на конфронтацію. Насправді, нічого подібного немає. І я це добре знаю. Керує Президент. Керує Президент. І якщо не пішли губернатори на зустріч, то це тільки Президент міг зробити. Ні в якому разі голова адміністрації. Я не знаю деталей, але я точно знаю модус вівенді Адміністрації, там таке просто виключено.
Д.Кисельов: ну, як радник голови президентської адміністрації, звичайно, Ви точно знаєте модус вівенді…
М.Погребинський: міф. Інна Германівна поширює конфронтаційні міфи…
Д.Кисельов: Інна Германівна, це вже контратака, контратака.
І.Богословська: прийдеться відповідати. Ну, по-перше, це Ви сказали, що Медведчук керує Президентом. Я такого слова не вимовляла в цій програмі…
М.Погребинський: Табачника Ви назвали…І зараз те ж саме. От Табачник був, от Президент працював в Адміністрації…
І.Богословська: ну, Ви потім подивитеся ефір, Ви побачите, що Ви це сказали. Мені це нагадує, знаєте, на злодії і шапка горить. З другої сторони.
М.Погребинський: хто сказав?
І.Богословська: так. З другої сторони. Якщо говорити про малий бізнес, то це, мабуть, Ви не дивитеся за пресою за межами політичної реформи, або роботи Адміністрації Президента. Тому що, уся преса була повна і моїми інтерв’ю, і роботою. Тому що, робота ведеться і з Міністерством фінансів. Є робоча група, що зараз намагається переконати Міністерство фінансів поміняти свою позицію. А самий головне, як радник голови Адміністрації, Ви не можете не знати, що після моєї зустрічі з Президентом, півтори місяці тому, Президент розпорядився зробити нараду з питань малого і середнього бізнесу. І ця нарада скасовується вже третій раз. І при цьому…
Д.Кисельов: Ким скасовується?
І.Богословська: не знаю ким. Але, оскільки, розкладом і порядком дня займається Адміністрація Президента, то в мене питання: чому зараз СДПУ(о) виходить на вулиці, вимагаючи відновлення єдиного податку, а адміністратор, головний адміністратор Адміністрації президента, глава, що є главою партії СДПУ(о), не удосужився за ці півтори місяці скликати нараду у відношенні якої є розпорядження Президента. Нарада про малий бізнес, яка б давно зняло всі ці інсинуації, що навколо цього відбуваються.
М.Погребинський: давайте я відповім. Виходить, нарада по малому бізнесові була рік тому. Президент продекламував там цілий ряд речей, що абсолютно не робляться дотепер. Насамперед, Кабінетом міністрів і Комітетом держпідприємництва. Нові наради безглузді. Якщо Комітет не працює, а дає інтерв’ю і займається політикою, замість того, щоб зібрати, якщо зібрати інтерв’ю, то зажадати не таких змін, які б захистили б малий бізнес. Я просто думаю, що Інна Германівна не розуміє, що це соціальна проблема. Це не проблема її уявлення там – краще дороги будувати для малого бізнесу, або краще допомогти їм вижити в податковій ситуації. Так що, я наполягаю на тому, що роботи реальної Комітет не робить, а займається політикою, що шкідлива для малого бізнесу, а не корисна.
Д.Кисельов: але ми вже…так, будь ласка, зовсім коротко, так.
І.Богословська: якщо можна, остання репліка. Я так розумію, Ви берете на себе право вирішувати за Президента, потрібно нова нарада, чи ні. Є розпорядження Президента. І в мене була з ним зустріч півтори місяці тому, на якій я просила Президента звернути увагу на це питання. І він дав розпорядження скликати нараду всеукраїнську, при участі Президента з розрахунком до 20 чоловік…
М.Погребинський: ви знаєте, що потрібно робити для захищення…для того, щоб захищати малий бізнес?
І.Богословська: звичайно. Але…
М.Погребинський: або Ви хочете нараду провести? От поясніть мені. Все відомо. Насправді ж все відомо.
І.Богословська: якщо, Міша, ми з Вами тут трошки в нерівних вагових категоріях. Тому що, Ви точно не знаєте, що таке малий і середній бізнес. А я в ньому живу. З 90-го року. Організувавши тоді ще, компанію, що потрапила під ознаки малого і середнього бізнесу…
М.Погребинський: ви йому допоможіть. Не треба в ньому жити. Ви допоможіть.
І.Богословська: я допомагаю максимально.
Д.Кисельов: ну так усе-таки, Михайле Борисовичу, ми трошки відійшли від теми. І це теж може виглядати підозрілим. Було задане, фактично, пряме запитання, або пролунало пряме обвинувачення, що голова президентської адміністрації, ну, кризовий менеджер, у тім плані, що повинен створити кризу. І в цій кризі як би буде працювати, і ця криза створена, ну вірніше, створюється криза за кризою для того, щоб якось стимулювати відставку уряду. Так усе-таки хоче та людина, якій Ви радите, так, відставки уряду чи ні?
М.Погребинський: ви знаєте, треба б запитувати в Медведчука, але от моя точка зору така, що Медведчук і навіть Президент сьогодні знаходяться в такому становищі, коли він не може прийняти подібного рішення, у принципі. Залишився рік до президентських виборів. Ситуація дуже складна в парламенті. Доля уряду на 99% залежить від ситуації в парламентській більшості, що складна, на яку можуть впливати різні люди, у тому числі, і голова Адміністрації Президента, насамперед, Президент звичайно, та й самі парламентарії. У цій ситуації, стабільність вимагає збереження цього уряду і вирішення якихось проблем. Можливо когось треба звільнити. Я, наприклад, упевнений у тім, що якихось людей, що не виконують…
Д.Кисельов: з уряду?
М.Погребинський: ну, з уряду, або з Комітету, що не відповідають бажаній посаді, їх бажано звільнити. Отож, але це не означає, що варто уряд ставити під питання як би стабільність уряду і взагалі політичну. Я думаю, що розмови про те, криза-менеджер, або менеджер стаціонарної ситуації, зовсім безглузді. Якби були кризи – не Медведчук придумав кризу, як ви пам’ятаєте, той, вересневий з опозицією і т.д. Він її розв’язав. Він її не придумав. Нових криз я не бачу. Таких радикальних. І тому, я думаю, що ситуація неймовірно складна, і усі діють у просторі прагматичного ухвалення рішення. І Президент, і глава, і прем’єр, і депутати. Вони багато чого, дійсно, не розуміють. І сьогодні, через це ситуація стає невизначеною. Але я все-таки, от якщо мова йде про мої поради, то я вважаю, що потрібно зберегти стабільність. Ну, звільнити когось з уряду.
Д.Кисельов: ну, а якщо говорити про майбутні президентські вибори, то, що радять радники Адміністрації в цьому чуттєвому питанні. І.Богословська уже виступила зі своїм президентським прогнозом. Я сподіваюся, що зараз ми його почуємо в більш розгорнутому варіанті. Зовсім двома словами, із приводу президентських виборів. Яка тактика Адміністрації на передодні президентських виборів?
М.Погребинський: тактика Адміністрації – це не предмет публічного обговорення. Усе-таки це політика. І не це, не питання є предметом публічного обговорення. Але загальна, як би політика, і так сказати, стратегія отут задана, і є орієнтація на те, що парламентська більшість, бажано було б, щоб вона висунула свого кандидата, або підтримала, допустимо, що існує найбільш ймовірного кандидата, яким є Янукович. Сьогодні немає такого рішення. Воно ще не визріло в більшості. Як тільки воно визріє…
Д.Кисельов: до цього витає в повітрі, Ви вважаєте?
М.Погребинський: воно витає в повітрі, але це може бути ще пару місяців невизначеної ситуації. Але, якщо ця ситуація визначиться, я можливо б почасти і погодився б із прогнозом Інни Германівни, що шанси в Януковича є. Я не можу. Я так зрозумів, що Ви вважаєте, що є шанси. І я вважаю, що шанси в нього є. Але за рік до виборів такої невизначеної ситуації, я не наважуюсь давати більш визначених прогнозів. Тим більше…
Д.Кисельов: на чому ґрунтується Ваша логіка, коли Ви говорите про шанси і про які шанси Ви говорите?
І.Богословська: ну, напевно, це був прогноз не як посадової особи, оскільки посадова особа не повинна прогнозувати. Це було приватно, приватне питання. Я тоді прямо сказала, що це моя приватна думка в зв’язку з тим, що запитали мою приватну думку.
Д.Кисельов: так давайте зараз свою приватну думку.
І.Богословська: я повторю її. Я вважаю, що Янукович, якщо він залишається керівником уряду до президентської кампанії, має шанс вийти в другий тур з Ющенком, і тоді в нього дуже високі шанси перемогти. Якщо він не залишається на чолі коаліційного уряду до виборів, то я маю, скажемо так, багато відсотків імовірності того, що буде досягнута домовленість між Януковичем і Ющенком, і досягнута триадна домовленість Ющенко – Янукович – Литвин, і ми будемо мати Ющенко Президентом, Януковича прем’єром і Литвина спікером з підтримки цих двох фігур.
Д.Кисельов: це проти стратегії Адміністрації, або це укладається цілком?
М.Погребинський: я не можу говорити. Я можу тільки говорити про те, щоб я радив. Виходить, я вважаю такий варіант, практично, неймовірний. Імовірність його надзвичайно мала. Ну, потрібно розробляти будь-які. Ми розглядали і таку можливість, і такий варіант. Ну і природно, для тих, кому він не подобається, є і можливість йому протидіяти, безумовно. Я думаю, що цей варіант навряд чи підійде для парламентської більшості, але, зрештою, тактика такої роботи, ця робота вже не для публічного обговорення.
Д.Кисельов: тобто Ви десь там обмірковуєте в тиші кабінетів?
М.Погребинський: обмірковуємо, звичайно. У тому числі і такі, я обмірковую. Я і мої колеги, так. Потім радимо, як поступати. Так.
Д.Кисельов: часто Ваші поради приймаються?
М.Погребинський: 90% наші поради приймаються. Ну, якщо ми знаємо, про що мова йде, звичайно ж. Тобто, нас не про всі речі запитують, щоб я там розповів.
Д.Кисельов: і не про всі речі інформують?
М.Погребинський: ну, звичайно. Так. Ми, наприклад, не знали, що Кадаффі одержить орден Ярослава Мудрого.
Д.Кисельов: тобто для Вас це було несподіванкою?
М.Погребинський: для мене це було несподіванкою.
Д.Кисельов: Ваше відношення до цього.
М.Погребинський: ну, от таке, я б сказав, насторожене відношення.
Д.Кисельов: спасибі велике. Я б хотів звернути Вашу увагу на хід нашого опитування. Ми одержали вже 1607 голосів на користь трактування, що ситуація навколо Тузли – це територіальні претензії Росії. Законними дії Росії вважають 645 наших глядачів, з тих, хто нам зателефонував. І лише 108 чоловік, 108 наших глядачів вважають, що це непорозуміння через не встановлені кордони. Отже, ми одержали вже більш двох тисяч дзвоників. Напевно, дві…близько 2,5 тисяч дзвоників. Інна, Ви так і не відповіли, що Ви готові зробити для підприємців, як, Ви вважаєте, їх потрібно захищати? Питання пролунало з боку Михайла Борисовича.
І.Богословська: насамперед, ми ще більше активізуємо робочу групу, що працює з Міністерством фінансів. Ми вже зустрічалися з керівниками дуже багатьох фракцій, і з керівниками комітетів, від яких залежить проходження бюджету, у тому числі, Комітету з фінасово-банківської діяльності, Бюджетного комітету і Комітету з промислової політики і підприємництва. Ми провели велику серію круглих столів, на якій постаралися зблизити точки зору тих, хто був опонентами в цьому питанні, я думаю, що ми знайдемо компроміс у будь-якому випадку. Те підвищення податків, арифметичне, котре закладено в цей бюджет, я думаю, нічого боятися цього. Єдине що, потрібно усвідомлювати всім підприємцям…
Д.Кисельов: тобто, Ви за підвищення податку?
І.Богословська: ні. Ні, його не буде. Його не буде взагалі. І нічого бояться підприємцям того, що буде таке арифметичне підвищення. Це значить, що…
Д.Кисельов: тобто, це не пройде?
І.Богословська: це не пройде. Тому що, у противному випадку, весь цей бізнес просто піде в тінь, і звичайно, ніяких податків по загальній системі платити не буде. Більш того, ми провели величезну серію зустрічей з міжнародними експертами, які довели нашому урядові, що спрощена система оподатковування і державна підтримка малозабезпечених украй необхідна.
Д.Кисельов: спасибі велике. Я дякую нашим гостям Михайлу Погребинскому й Інні Богословській за настільки емоційну участь у нашій програмі. На цьому ми завершуємо.
