Народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Інна Богословська відповіла на запитання кореспондента Ера fm.
— Інно Германівно, чи буде Партія регіонів підтримувати внесення змін до держбюджету. Ваша фракція на цьому наполягала впродовж кількох місяців…
— По-перше, я хочу сказати, що ми, безумовно, не будемо зараз підтримувати жодного законопроекту, який є авантюрою. А поданий зараз бюджет є черговою авантюрою. Ви знаєте, що той бюджет, який приймався, приймався таким чином, що ніхто з парламентарів фактично його не бачив, він був поданий до Верховної Ради за два дні до того, як його розглянули. І його депутати навіть більшості тоді прийняли тільки за умови, що за два місяці він буде перероблений та поданий на розгляд Парламенту згідно з процедурою, що всі депутати зможуть з ним ознайомитися та дати свої висновки тощо.
Сьогодні знову Тимошенко йде таким же шляхом. Мало того, що не було виконано вимоги закону про те, що зміни до держбюджету повинні були бути надані за два місяці після початку року. Сьогодні знову намагаються подати бюджет, в який ніхто не зможе додати своїх зауважень, який ніхто з депутатів не зможе вивчити. Тобто, нам знову пропонують прийняти кота в мішку, і знову це є продовженням передвиборчої президентської кампанії Тимошенко і нічого більше.
— Тобто цього тижня Партія регіонів, принаймні за попередніми домовленостями, не буде підтримувати проект бюджету?
— Ми не будемо підтримувати урядовий проект бюджету, тому що це — чергова авантюра. Це вже не турбота про населення. Це — тільки власний піар прем’єр-міністра. Просто вже неможливо, щоб вся країна обслуговує тільки власні амбіції однієї панночки.
— Пані Інно, Партія регіонів, як опозиційна фракція, відпустить коаліцію на канікули в такому стані, в якому вона зараз перебуває, тобто, коли фізично немає голосів, чи Ви будете наполягати, щоби була якась визначеність — або оголошення, що не існує коаліції, або оголошення про створення нової коаліції, або ще якийсь варіант?
— Ми впевнені, що зараз наша позиція найбільш вірна. Ми сьогодні взагалі не втручаємося в справи коаліції, тому що ми розуміємо, що дуже багато людей, які є членами коаліції, прагнуть звинуватити Партію регіонів у тому, що вона не давала працювати діючій владі. Але ми це все зрозуміли. Ми впевнені: головне, що зараз треба зробити в країні, — це зняти маски брехні з діючої влади. Крім того, люди врешті-решт мають протверезіти і перестати вірити балачкам і казкам, вони повинні побачити реальні справи.
Тому ми зараз так, як і раніше, даємо діючій владі продемонструвати всі її плюси і мінуси. Сьогодні плюсів уже не бачить ніхто, мінуси стають абсолютно очевидними. Нам часто кажуть: „Що ви робите, країна гине, а ви мовчите?” Ми будемо мовчати до тих пір, поки люди не зрозуміють, що не можна кидати бюлетені для голосування за брехню, яка є абсолютно очевидною. І якщо люди це зрозуміють, то країна одужає. Сьогодні країна хвора. І влада хвора, і країна така ж хвора.
— Тобто треба чекати і дивитися?
— Ми не чекаємо. Наприклад, я жодного дня після виборів не була у відпустці. Ми працюємо, ми пишемо закони. Коли народ одужає і зрозуміє, що влада повинна працювати, а не балакати, ми готові прийти до влади в один момент. В нас є готові законопроекти, ми знаємо, що треба робити. Але люди повинні зрозуміти, що до влади можна допускати тільки відповідальних політиків і професійних фахівців, що не можна продовжувати Майдан на рівні Кабінету Міністрів тощо. Бо це вже стає цирком.
— Пані Інно, чи можна зрозуміти Ваші слова так, що Ви просто будете чекати виборів — або чергових, або позачергових, коли зміняться електоральні настрої, і що Ви зараз не працюєте над тим, щоб був новий формат коаліції?
— Ми працюємо над новим форматом коаліції з першого дня обрання цього Парламенту. І якщо б не було кулуарних, візантійських перемов, в результаті яких Президент змушений був призначити Тимошенко прем’єр-міністром, то країна виглядала б зовсім іншим чином. Я ще раз хочу сказати, коаліція розвалюється не з того приводу, що Партія регіонів щось робить для розвалу цієї коаліції. Коаліція розвалюється тому, що ідеологічно „НУ-НС” і БЮТ — це різні абсолютно політичні сили. Тому що в цих двох політичних силах є два претенденти на президентство. Тому що ці дві політичні сили стали заручниками абсолютної фантастичної брехні Тимошенко, і країна виявилася не готовою до появи такого харизматичного і брехливого лідера, як Тимошенко. Ось ми всі і платимо велику ціну за це.
Зараз іде намагання в коаліції зробити винними в розпаді коаліції двох осіб. Це абсолютна неправда, тому що до того, як ці два депутати вийшли з коаліція, коаліція не змогла прийняти жодного закону, крім обрання прем’єр-міністра і багатостраждального закону про бюджет, від якого зараз страждає вся країна.
Не треба вам зараз казати, що коаліції не стало тільки тоді, коли ці два депутати вийшли. Коаліції не було з першого дня. Представники коаліції не змогли навіть прийняти ті дванадцять законів, які визначили в своїй коаліційній угоді як закони першочергової важливості. Тому зараз керівники коаліції підміняють якимось юридичними висновками ґрунтовні речі. А ґрунтовні речі є в тому, що БЮТ і „НУ-НС” зжирають один одного тому, що в них немає єдиного бачення шляхів розвитку країни. В них немає єдиного бачення розвитку економіки, системи освіти тощо.
— Пані Інно, а в коаліції Партії регіонів і «НУ-НС» буде єдине бачення?
— Коаліція Партії регіонів і „НУ-НС”, якщо вона буде, це буде коаліція швидкої допомоги. Якщо створювати таку коаліцію, то нам потрібно буде проходити шлях, який пройшли свого часу партія Меркель і партія Шрьодера в Німеччині, коли вони головні ідеологічні розбіжності залишили за скобками і створили коаліцію навколо суто економічних питань — бюджетної політики, податкової політики, соціальних стандартів і нормативів. І сьогодні ми маємо Німеччину, яка підсилюється і розвивається. До речі, на той час, коли широка коаліція в Німеччині створювалася, тільки 18% німецьких громадян підтримували цю широкого коаліцію, а зараз підтримують вже за 40%. Тому що вони зрозуміли, що, дійсно, політика — це є мистецтво пошуку компромісів.
І, до речі, я не можу зараз не сказати. Я тільки приїхала з Одеси. В мене була чергова нагода червоніти за дії нинішньої української влади. Я не можу про це не сказати. Вперше за 17 років за дорученням спікера Парламенту Арсенія Яценюка було реалізовано ініціативу з організації зустрічі представників російського й українського парламентів, щоб терміново обговорити питання щодо Великого договору, який підписаний між Україною і Росією. Тому що 1 жовтня буде термін, коли і Україна, і Росія можуть заявити про вихід з цього Великого договору.
Ви знаєте, що є звернення російської Держдуми до президента РФ стосовно цієї теми. Зробили досить багато, і створили цю групу, і вперше за 17 років незалежності України парламентарі зібралися у великій кількості — 20 чоловік з української сторони і 15 чоловік з російської сторони в Одесі на переговори щодо відпрацювання спільної позиції двох парламентів стосовно пролонгації Великого договору між Україною і Росією. Українську сторону на цих переговорах очолювали дві особи. З боку влади українську групу очолювала пані Королевська з БЮТ, з боку опозиції — це пан Ківалов.
Що ж сталося? Переговори йшли дуже тяжко. В перший день не було підписано жодного документу, тому що БЮТ заявив, що наступного ранку вони підпишуть все, про що ми домовилися, тому що їм треба отримати інструкції зверху. Але на наступний ранок ми прийшли на переговори, і на переговорах не було ні пані Королевської, ні шістьох депутатів від БЮТ. Тобто це був виклик, кинутий парламентаризму. Нам було так соромно. І це знову не тільки подвійні, це вже незрозуміло які потрійні стандарти, коли люди зривають такого рівня переговори.
Якщо б вони встали, висловили свою позицію, сказали, з чим вони не згодні, це була б зрозуміло. А вони, як шакали з „Мауглі”, ввечері руки тиснули, цілувалися з росіянами за вечерею, говорили, що зранку все підпишуть, а зранку повтікали з Одеси. Нам було соромно за абсолютно непрофесійність і хамство з боку бютівців, які так себе повели.
— Пані Інно, я хочу повернутися все ж таки до внутрішньої політики і отримати відповідь на запитання: чим звершиться цей парламентський тиждень, і чого очікувати українським виборцям, громадянам на початку осені?
— Я впевнена, що і суспільство, і політики ще раз будуть мати змогу побачити, що, по-перше, коаліції немає. По-друге, вони побачать, що Тимошенко не є політичним партнером, і взагалі політичне партнерство не є для неї притаманною рисою, і в цьому причина великої політичної кризи в країні. По-третє, ми ще раз побачимо, що Україна в цій складній ситуації втрачає свої величезні історичні шанси стати великою країною, з якою будуть рахуватися.
— На які дії опозиції можуть очікувати Ваші прихильники?
— Ми будемо так, як і раніше, наполягати на тому, що коаліції немає не тільки з фактичної, але з юридичної точки зору. Люди знають, що ми подали звернення до Конституційного Суду. І, до речі, люди повинні знати, що сьогодні буде дуже чітко видно позицію Президента з цього питання, тому що зараз саме він має контроль над більшістю членів Конституційного Суду. Отже, те рішення, яке прийме КС стосовно того, існує коаліція чи ні, покаже, чи веде Президент подвійну або потрійну гру, яка і його робить слабкішим, і всій країні шкодить.
— Ви сказали, що Президент безпосередньо впливає на рішення Конституційного Суду?
— Так, безумовно. На превеликий жаль, з того моменту, коли за незаконним рішенням суду цей Президент був обраний, у нас судова гілка влади стала маріонеточною гілкою, якою намагаються управляти всі, хто має хоч якесь відношення до влади, і Президент — перш за все.
— Пані Інно, щодо намірів Партії регіонів винести до Парламенту проект змін до Конституції. Ви будете цим займатися вже цього тижня?
— Ми будемо намагатися цим займатися. Але вже дивлячись, як сьогодні йде бійка всередині коаліції стосовно бюджету, ми думаємо, що проект змін до Конституції за умов, що не буде шансу навіть почати роботу Верховної Ради, ми не будемо. Якщо Парламент запрацює, ми, безумовно, подамо цей проект.
— Але цей проект зроблений саме тоді, коли ви впевнені, що Парламент не працює, коаліції не існує. Чому саме в цей момент його презентували?
— Це технічно так вийшло. Ви знаєте, що ми мали свій проект Конституції ще в період виборів 2006 року. Після того політична ситуація змінилася, і виявилися ще величезні вади діючого конституційного строю в Україні. Тому ми перепрацювали цей документ, і зараз цей проект вже є проектом, який є відповіддю на всі ті виклики, які ми зараз маємо у суспільстві.
Ми не претендуємо на те, що він абсолютно ідеальний. Ми кажемо про те, що ми зробили своє бачення необхідних конституційних змін. Ми готові сідати за „круглий стіл” переговорів з усіма політичними силами, тому що в будь-якому разі Конституція держави не може бути конституцією однієї політичної сили чи навіть однієї половини України. Конституція повинна стати документом, який буде консенсусом для політичних еліт і для суспільства в цілому.
Для мене зараз є абсолютно очевидною небезпека створення в Україні авторитарного режиму Тимошенко. Як свого часу німці не помітили, як прийшов Гітлер, іспанці — як прийшов Франко, італійці — як прийшов Муссоліні, так сьогодні ми можемо не побачити, як приходить Тимошенко, яка є лідером такого ж плану. Це дуже небезпечно для країни. Тому моє знання і досвід політика дає мені право казати, що це – дуже небезпечна тенденція.
